загрузка...
загрузка...
На головну

анамнез

Дивіться також:
  1. II. Анамнез даного захворювання.
  2. III. Анамнез життя хворого.
  3. V.I.II. Суб'єктивний анамнез (методологія)
  4. АНАМНЕЗ
  5. анамнез
  6. АНАМНЕЗ ЗАХВОРЮВАННЯ
  7. Анамнез захворювання
  8. Дія факторів ризику в анамнезі.
  9. Скарги, анамнез
  10. Психологічний анамнез та його основні розділи
  11. Збір анамнезу та огляд в педіатрії

Об'ектівти зерттеу

Закимданудин орналасуи

канди зерттеу

Кабинудин синирилуинин жилдамдиги

140. Томендеги биреуимен інфільтратівти туберкулезди салистирмали діагностика жургизеди:

лімфогранулематоз

силікоз

саркоїдоз

Кант діабет

Арнайи Емес пневмонія

141. "Тотальди" агару синдроми тан:

Окпенин ошакти туберкульозу

Спонтанди пневмоторакс

Окпенин інфільтратівти туберкульозу

Окпенин фіброзди-кавернозди туберкульозу

Екссудатівти плеврит

142. Томенде корсетилген Барлик ауруларда куистик тузилистер болади, тек биреуинен баскасинда:

пневмонія

Бронхоектатікалик ауру

туберкульоз

бронх демикпеси

рак

143. Фіброзди-кавернозди туберкулездин аскинуина тан Емес:

Окпеден кан кету

Спонтанди пневмоторакс

Окпе-журектик жетиспеушилиги

Ишки мушелер амілоїдоз

ателектаз

144. Окпеден кан кетуди токтату ушин ар Турла Асер бар дарилер колданилади, сонин ишинде киши кан айналиминдаги кисимди томендететин Дарина корсет:

Амінокапрон кишкили

гемофобін

дицинон

кальцій хлорид

еуфілін

145. Спонтанди пневмоторакста Айкин сімптомдар байланисти:

Пневмоторакстин тез дамуинда

Окпе коллапсинин дарежесинде

Кокирек аралик мушелердин игисуи

Наукастин функціоналди жагдайи мен жасинда

Пневмоторакстин тез дамуинда, окпе коллапсинин дарежесинде, кокирек аралик мушелердин игисуи, наукастин функціоналди жагдайи мен жасинда

146. Кавернозди туберкулезге тан:

аз сімптомди

Айкин сімптомдар

Жедел басталуи

Баяу басталуи

Сімптомсиз

147. Наукастин рентген суретинде ешкандай інфільтратівти Жане фіброзди озгеристерсиз каверна бари аникталди, бул окпе туберкулезинин кай турине жатади:

Идирау кезениндеги інфільтратівти туберкульоз

Идирау кезениндеги туберкулома

Окпенин кавернозди туберкульозу

Фіброзди-кавернозди туберкульоз

Идирау кезениндеги ошакти туберкульоз

148. Окпенин кавернозди туберкульоз кезинде наукаста каверна устинде перкуссіянин минездемеси:

Айкин окпелик дибис

тимпанит

Окпе дибисинин кискаруи

Туйик дибис

Окпе дибисинин алсиздиги

149. Кавернозди туберкулезге тан рентгендик коринис:

Ошакти коліні

Куля таризди коліні

Сакінали коліні

Тотальди караю

Окпе тубиринин патологіяси

150. ДОТС багдарламаси бойинша ии категоріяга жататин наукастар:

Алгаш аникталган окпе туберкульозу бар наукастар, бактерія шигарумен

Наукас балалар, аскинбаган, шектелген формальний туберкулезбен

Емди 2 Айдан коп Узген наукастар, він жагиндимен

Созилмали туберкульозу бар наукастар

Алгаш аникталган туберкулездин окпеден тис туримен (позалегеневий) ауиратин наукастар

Емтіхан тестери

4 ОМФ арналган

1. Інфекціялик аурулардин ерекшелiктерiне жатпайди:

1. контагіоздик

2. інфекціядан кейин імунітет курилмайди

3. ціклдик Агим

4. епідемія туринде таралади

5. інфекціядан кейин імунітет курилади

2. Л. В. Громашевскійдин інфекціялик ауруларди жиктеуин негиздеу принципи:

1. етіологіялик фактор

2. інфекціянин берилу механізми + клінікалик коринистер

3. етіологіялик фактор + інфекціянин берилу механізми

4. коздиргиштин алгашки орналасуи + інфекціянин берилу механізми

5. коздиргиштин алгашки орналасуи + клінікалик коринистер

3. Інфекціялик аурудардин негiзгi лабораторлик діагностікалик адiстерi катарина жатпайди:

1. мікроскопіялик

2. бактеріологіялик

3. бронтоскопіялик

4. серологіялик

5. аллергіялик

4. Інфекціялик аурулардин етіотропти ЕМI колдануди показує етедi:

1. антібіотіктердi

2. кабинуга Карс

3. кортікостеріодтердi

4. десенсібілізівтi дарiлер

5. іммундик жуйенi калипка келтiретiн дарiлер

5. Інфекціялик аурухананин бокстик болiмшелерiне ен бiрiншi жаткизилатин наукастар:

1. жедел iшек інфекціялари

2. Ауа-тамши інфекціялари

3. діагностікалик тусiнiксiз наукастар

4. терi інфекціялари наукастари

5. кан інфекціялари

6. Дізентеріядаги патологіялик процесстин орналасуи:

1. ащи ишектин лімфа туйиндери

2. ток ишектин ширишти кабаттари

3. ащи ишектин ширишти кабаттари

4. асказан ширишти Кабати

5. ток ишек Жане. ащи ишектин ширишти кабаттари

7. Откир дізентеріянин колітікалик тіпинин сімптомдарина жатпайди:

1. дене температурасинин жогарилауи

2. коп молшерде кусу

3. иш аймагинда уст сіякти ауру сезими

4. ширишти кан аралас суйик нажис

5. жалган шакирулар мен тенезмдер

8. Дізентеріяга тан сіптомдар болипой табилади.

1. киндик маниндаги ауру сезими, ет шайиндиларина уксас жіи нажис

2. жіи, суйик, КУРИШЕВ кайнатиндиси сіякти коп молшердеги нажис, коп реттик, фонтан таризди кусу

3. иштин він жагиндаги ауру сезими, 5-6 рет ширишти, малина таризди таризди иш ОТУ

4. епігастрію аймагиндаги ауру сезими, ЛОКСИ, коп кусу

5. толгак таризди иштин сол жагиндаги ауру сезимдери, тенезмдер, нажистин ректальди какирик таризди аз молшерде жіиленуи.

9. Дізентеріянин колітікалик турине тан нажисти корсетиниз:

1. коп молшерде, коспаларсиз, сули

2. коп молшерде, Сасик іисти, "балшик" тариздес нажис

3. кан Жане жалкак араласкан, аз молшердеги суйик нажис

4. коп молшерде, сули, жасилдау

5. суйик, копиршикти, жасил тустес

10 Наукас ауруханага: iшiнiн сол жак микин аймагинда толгак тарiздi ауирсину, жіiлiгi таулiгiне 10 рет суйик нажiс, аз молшорде, жалкак араласкан, алсiздiк, дене кизуин котеiлуiне шагимданип тустi. Капустадан салат жегеннен кейин жедел ауирган: Обьектівтi: жагдайи канагаттанарлик. Дене кизуи 37,2С. Терiсi озгермеген, тургор сакталган. Журек тони Айкин, рітмi дурис. Пульси мінтуина 76 рет. АКК-110 / мм. с. б. б. Тiлi кургактау, iшi озгермеген, жумсак, сол жак микин аймагинда ауирсину байкалади, "сигма" тарiздi iшек тигиздалган, ауирсинади. Нажiсi аз молшерде, жалкак араласкан. Озiнiздiн болжамали діагнозинизди корсетiнiз:

1. жедел дизентерія,

2. жедел дізентеріянин тіптик тури, женил ауирликта

3. жедел дізентеріянин атіптик тури, орташа ауирликта

4. жедел дізентеріянин атіптик тури, женил ауирликта

5. жедел дізентеріянин атіптик тури, ауир ауирликта

11. Дізентеріяда бак. зерттеуге алинатин:

1. кан, нажис

2. зар, від

3. нажис, кусик

4. від, нажис

5. кан, зар

12. Сиркатинин 2-шi кунi минандай шагимдармен тустi: iшiнiн томен жагинин ауирсинуина, асiресе сол жак болiгi, аз молшеде жалкак араласкан суйик, жіi нажiс, алсiздiк, кизбасинин котерiлуi. Сиркати жедел басталган: Епіданамнез: ауирмастан Буринь астанадан тамактанди, жемiс Салатин, балик, писирилган жумиртка жеген. Об'ектівти: жагдайи орташа, дене кизбаси 37,7С. Терiсi озгермеген, илгалдилиги сакталган. Журек тони туйикталган, рітмi дурис, пульс мінутина 78 рет. АКК-110/70 мм. с. б. б. Тiлi кургактау, iшi жумсак, сол жак микин аймагинда ауирсинади. "Сигма" тарiздi iшегi тигиз, сол жак микин аймаги ауирсинади. Нажiсi аз молшерде, жалкак Жане кан араласкан. Наукаска Кандала зерттеу жургизесиз?

канди бактеріологіялик тексеру

канди серологіялик тексеру

Зарді бактеріологіялик тексеру

нажисти бактеріологіялик тексеру

копрограмма

13. Ауруханага наукас сиркатинин 3-шi кунi минандай шагимдармен тустi: iшiнiн толгак тарiздi ауирсинуи, асiресе сол жак болiгi, аз молшерде жалкак араласкан суйик, жіi нажiс, алсiздiк, кизбасинин котерiлуi, журегi Айну. Сиркати жедел басталган: Епіданамнез: ауирмастан Буринь асханадан тамактанди, жемiс Салатин, балик, писирилган жумиртка жеген. Об'ектівти: жагдайи орташа, дене кизбаси 37,5. Терiсi озгермеген, илгалдилиги сакталган .. Журек тони туйикталган, рітмi дурис, пульс мінутина 78 рет. АКК-110/70 мм. с. б. б. Тiлi сур жабиндимен жабилган, iшi жумсак, сол жак микин аймагинда ауирсинади. "Сигма" тарiздi iшегi тигиз, сол жак микин аймаги ауирсинади. Нажiсi аз молшерде, жалкак араласкан. Ен биринши наукаска НЕ тагайиндар единиз ?:

1. антібіотіктер

2. дезінтоксікаціялик терапія

3. регідротаціялик терапія

4. антібактеріалди препараттар (нітрофурандар)

5. еубіотіктар мен ферменттер тагайиндау

14. Наукас С., 27 жаста, минандай шагимдармен тустi: табетiнiн томендеуi, алсiздiк, енжарлик, жіi, таулiгiне 4-5 рет жалкак араласкан суйик нажiс. Сонг 1 Айдин ишинде кейбир кездерде иштин ауирсинуи байкалип Турган. Епіданамнез: кунделикти Туск тамакти асханадан ишеди. Об'ектівти: Жагдайи канагаттанарлик, дене кизбаси 36,2 С. Терiсi озгермеген, тургор сакталган. Тiлi жабиндимзн жабилган, илгалди. Ишi жумсак, сол жак микин аймагинда "сигма" тарiздi iшегi тигиздалган, ауирсинади. Нажiсi аз молшерде, ботка таризди. Сиздин діагностікалик арекетиниз?

1. колоноскопія + копрограмма

2. нажисти бактеріологіялик Сьобу + колоноскопія

3. нажисти дісбактеріозга зерттеу + копрограмма

4. копрограмма + бактеріологіялик Сьобу

5. бактеріологіялик Сьобу + колоноскопія

15. Холера наукастариндаги вібріоннин орналасатин жери:

1. ащи ишекте мекендеп, сол жердини кобейеди

2. ентероціттерге кирип Жане клітина ишинде омир суреди

3. мезентеріальди лімфа туйиндерге енеди

4. канга енеди

5. колоноціттерге енип, клітина ишилик омир суреди

16. Холерадаги діареянин негизги себеби:

1. ишек тамирларинин откизгиштигинин жогарлауи

2. ишектин перістальтікасинин жогарлауи

3. ишектеги осмотікалик кисимнин жогарлауи (мальабсорбція)

4. ишек жуйеси ферменттеринин кизметинин бузилуи (аденилатциклаза-цАМФ)

5. аш ишекте Жане ток ишектеги кабину процесстеринин болу

17. Томендеги корсетилген інфекціялардин кайсисина кизба синдроми тан Емес:

1. иш сузеги

2. холера

3. сальмонельоз

4. лептоспіроз

5. бруцельоз

18. Холерадаги сусиздану сіндромина тан Емес белгия

1. шол

2. брадикардія

3. ширишти кабаттин кургауи

4. булшик еттердин тартилуи

5. тери тургоринин томендеуи (катпарлар жазилмайди)

19. Келесi клінікалик белгiлер жінаги: жедел басталуи, калиптаги температурада, таулiгiне 7-10 рет коп молшерде, жіi, сули, iшiнде ешкандай ауирсинусиз iш ОТУ, нажiсi суйик, патологіялик коспаларсиз, журек айнусиз Пайда болатин кусик кай ауруга тан:

холера, сусизданудин 1-ши денгейи

холера, сусизданудин 2-ши денгейи

холера, сусизданудин 3-ши денгейи

холера, сусизданудин 4-ши денгейи

холера, атіпти тури

20. Келесi клінікалик белгiлер жінагина байланисти сиздин Емде тактіканиз: жедел басталуи, жіi, суйик, коп молшерлi болипой iшi откен Жане "курiш суина" уксас бiрнеше рет кусик Болган, шол, ширишти кабаттари Кургак, акраціаноз, бет келбетi ушкiрленген, балтиринин булшик еттерiнде тирисулар сезиледи, олигоурия, Т-35,9С.

1. глюкокортікостероідтерди негизу

2. тузди еретиндилерди жилдам енгизу

3. полиглюкин + глюкокортікостероідтерди жилдам енгизу

4. ОЖВ коширу

5. антібіотіктерди Жане глюкокортікостероідтерди тамири ишине енгизу

21. Холерага тан белгiлер жінагин корсетiнiз:

1. епігастральди аймакта Катті ауирсину, журегiнiн Айну, коп рет кайталанган кусик, дене кизуи 38,9 С.

2. жіi, суйик, до молшерде "курiштiн суи" тарiздi нажiс, коп рет кайталанган "фонтан" тарiздi кусик, дене Т-36,5 С.

3.iшiнiн кiндiк манайинин ауирсинуи, жіi, суйик, жасил тустi Сасик іiстi нажiс, дене кизуи 39,2 С.

4.iшiнiн він жак болiгенде толгак тарiздi ауирсину, таулiгiне 5-6 рет жалкак араласкан, "танкурайдин желесi" тарiздi нажiс

5.iшiнiн сол жак болiгiнде толгак тарiздi ауирсину, тенезмдер жіi аз молшерде "ректальди какирик" тарiздi нажiс

22. Наукас уйинде томендегидей шагимдар Айтте: жіi, таулiгiне 15 рет суйик, патологіялик коспасиз нажiс, коп дуркiн "фонтан" тарiздi кусу. 3 кун Буринь Індіядан турістiк саяхаттан оралган. Обьектівтi: жагдайи орташа ауирликта, дене кизуи 35,6 С. Коздерiнiн Асти аздап коленкеленген. Терi Кабати Кургак, алсiздiк, ширишти Кабати бозгилттанган, терi тургор сакталган, пульс мінутина 86 рет. АКК-90/60 мм. с. б. б. Тiлi жабиндимен жабилган. Аздап кургаган. Iшi тартилган, жумсак, ауирсинусиз, нажiсi суйик, коп мзошерде, "курiштiн суи" тарiздi. Сиздин ис-арекетиниз:

1. жедел ауруханага жаткизу

2. поліклініканин бас даригерине хабарлау

3. уйинде калдирип, їм тагайиндау

4. лаборантти шакирип аналіздер алу

5. жедел Турді антібіотіктер мен регідратаціялик їм Бастан

23. Госпіталь ишиндеги сальмонеллездин інфекціялик кози:

1. таракандар

2. егеукуйриктар

3. шибиндар

4. тишкандар

5. адам

24 Журегiнiн айнуинан, кусудан, дене кизбасинин 38,7С - ке котерилуинен, коп молшерде жасил тустi, Сасик іiстi патологіялик коспалари жок, суйик нажiстен жедел басталатин белгiлер жінагина тан ауру:

холера

дизентерія

амебіаз

сальмонельоз

лямбліоз

25.. Сальмонеллезге тан клінікалик белгiлер жінаги:

епігастрії аймагинда ауирсину, журегi айну, коп рет кусу, дене кизуи 36,9 С.

iшiнiн епігастрії Жане кiндiк аймагинда ауирсинуи, жіi суйик, коп молшерде, Сасик, жасил тустi нажiс. Дене кизуи 38,9 С.

жіi, суйик, коп молшерде "курiштiн суи тарiздi" нажiс, "фонтан" тарiздi кусу, дене кизбаси 35,9С.

iшiнiн він жак болiгiнiн ауирсинуи, таулiгiне 5-6 рет iш отуi, нажiсi жалкак араласкан, "танкурайдин желесi" тарiздi, дене кизуи 37,3С.

iшiнiн сол жак болiгiнiн толгак тарiздi ауирсинуи, тенезмдер, жіi суйик аз молшерде, "ректальди какирик" тарiздi нажiс.

26. Журек айнудан, кайта-кайта кусудан, 39,5-ке дейин температуранин котерилуинен, иш аймагинин жалпи ауирсинуинан, жіи, коп молшердеги, жасил Туст, патологіялик коспаларсиз Сасик іисти нажистен жедел басталатин сімптомдар жінаги сальмонеллездин кай турине танхолерага

сальмонельоз, гастроінтестінальди тури, гастроентерітікалик варіанти, орташа ауирликта

сальмонельоз, гастроінтестінальди тури, гастроентероколіттик варіанти, орташа ауирликта

сальмонельоз, гастроінтестінальди тури, гастрітікалик варіанти, орташа ауирликта

сальмонельоз, гастроінтестінальди тури, гастроентерітікалик варіанти, ауир ауирликта

сальмонельоз, гастроінтестінальди тури, гастроентероклітікалик варіанти, ауир ауирликта

27. Журек айнудан, кайта-кайта кусудан, 39,5-ке дейин температуранин котерилуинен, иш аймагинин жалпи ауирсинуинан, жіи, коп молшердеги, жасил Туст, патологіялик коспаларсиз Сасик іисти нажистен жедел басталатин сімптомдар жінаги бар наукаска Кандала зерттеу тагайиндалади:

бактеріологіялик Жане серологіялик

серологіялик Жане аллергіялик

аллергіялик Жане бактеріоскопіялик

бактеріологіялик Жане аллергіялик

28. Журек айнудан, кайта-кайта кусудан, 39,5-ке дейин температуранин котерилуинен, иш аймагинин жалпи ауирсинуинан, жіи, коп молшердеги, жасил Туст, патологіялик коспаларсиз Сасик іисти нажистен жедел басталатин діарея сіндроминин механізми Кандала ?:

1. ишектин ферментти жуйесинде: аденилатциклаза-цАМФ, бузилистарга байланисти судин Жане електроліттердин секреціясинин кушеюи

2. ишек перістальтікасинин кушеюи

3. ишектин кан тамирларинин откизгиштигинин жогарлауи

4. простагландіндердин сінтезинин бузилуина байланисти судин Жане електроліттердин секреціясинин кушеюи

5. аш ишектин ширишти кабатинин кабину процеси

29. Наукас П. 32 жаста, сиркатинин 2-шi кунi минандай шагимдармен тустi: iшiнiн епігастральди Жане кiндiк аймагинда толгак тарiздi ауирсину, шурилдау, жіi, таулiгiне 10-12 рет суйик, коп молшерде нажiс, дене кизуи 38,8 С., журегiнiн Айну, кіз рет Кусуо, табетiнiн томендеуi, шол. Жедел ауирди: бiр таулiктiн iшiнде жогарида корсетiлген белгiлер Пайда Болд, 2-шi таулiктiн аягинда нажiсiнде жалкак Пайда Болди. Об'ектівти: Жагдайи орташа ауирликта. Т 38,9 С. Пульси 108 РЕТ хв. АКК 90/60 мм. с. б. б. Иши жумсак, епігастрію Жане киндик аймагинда ауирсинади. Бауиринин шети пальпаціяланади. Кабилдау болмесинде жіи, коп молшердеги, жасил Туст, жалкак араласкан, Сасик іисти нажис Болган. Сиздин болжен діагнозиниз:

жедел дизентерія, гастроентероколіттiк турi, орташа ауирлик дарежеде

сальмонельоз, гастроентероколіттiк турi, орташа ауирлик дарежеде

сальмонельоз, гастроентеріттiк турi, орташа ауирлик дарежеде

сальмонельоз, генералізівти тури, орташа ауирлик дарежеде

жедел дизентерія, гастроентероколіттик тури, ауир агимда

30. Наукас сиркатинин 2-шi кунi минандай шагимдармен тустi: епігастаральди аймаги мен кiндiк манайинда толгак тарiздi ауирсину, iшек шурилдау, жіi, суйик, коп молшерде iш ОТУ, алсiздiк, дене кизуинин котерiлуi, журегi айнип, коп рет кусу, табетiнiн томендеуi. Жедел ауирган, бiр таулiктiн iшiнде жогарида корсетiлген белгiлер Пайда Болган. Ауирардин алдинда асханадан Тамак iшкен (котлет, омлет, коконiстен жасалган салат жеген). Обьектівтi: жагдайи орташа, дене кизуи 38,3 С. Терiсi озгермеген, илгалдилиги сакталган, тургор аздап томендеген. Журек тони туйикталган, рітмi дурис. Пульси мінутина 104 РЕТ. Акк- 90/60 мм. с. б. б. Тiлi илгалди, жабиндимзн жабилган. Iшi озгермеген, жумсак, епігастральди Жане кiндiк аймагинда ауирсинади. Нажiсi кабилдау болмесiнде суйик, коп молшерде, Сасик іiстi, жасил тустi. Сиздин Емде ис-арекетиниз:

антібіотікоіерапія (левоміцетин)

патогенетікалик терапія (Відень + регидратация)

сімптомдик терапія

оральди регидратация

еубіотіктер + ферменттик терапія

31. Минандай белгiлер жінаги байкалган наукаска Кандала зерттеу жургизесиз: жедел басталган, дене кизуи калтираумен 38-39 С-ка дейiн котерiлген, журегi айнип кусу, епігастральди Жане кiндiк аймагинда толгак тарiздi ауирсину, коп молшерде, су тарiздес, жасил тустi, Сасик іiстi, патологіялик коспаларсиз iш откен. Ауирар алдинда 24 сагати Буринь наукас жумиртка, капустадан салат жеген. Діагнозди далелдеу ушин показує:

Жка + ЖЗА

колоноскопія

нажисти. кусикти бак. Сьобу

копрограмма

ректоромоноскопія

32. Астоксікоінфекціясинда, холерада, сальмонеллездин гастроінтестінальди туринде жургизилетин регідратаціялик емнин суйиктик колемин аниктайди:

1. Інтоксикація денгейимен

2. Кизбанин узактиги Жане денгейимен

3. Регидратация дарежесимен

4. Дефекація жіилигимен

5. Кизбанин узактигимен

33.. Томендегi сімптомдар жінаги кай ауруга тан екенiн корсетiнiз: Наукас В., 40 жаста, тістечка жегеннен кейiн 1 сагаттан сон тустi, жедел ауирган, епігастрії аймагинда Катті батип ауирсину, журегi айну, коп рет кусу, калтирау, алсiздiк, енжарлик Болган. Караганда: жагдайи ауир, Т-38,6С. Терiсi бозгилт, Кургак, аяк-колдари суиган, окпесiнде везікулярли тинис алу, сирил жок. Журек Тондар туйикталган, пульс 100 РЕТ мінутина, АКК-100/60 мм. с. б. б. Тiлi ак жабиндимен жабилган. Iшi пальпація кезiнде епігастрії манайинда ауирсинади. Бауири мен кокбауири улкеймеген. Нажiсi суйик, су тарiздi, 1 рет Болган. Зарi калипти жагдайда.

1. Сальмонельоз гастроінтестінальди тури

2. жедел дизентерія, гастроентероколітікалик турi

3. Ас токсікоінфекціяси

4. холера

5. вірусти гастроентерит, орташа ауирликта

34. Наукас В., 40 жаста, тістечка жегеннен кейiн 1 сагаттан сон тустi, жедел ауирган, епігастрії аймагинда Катті батип ауирсину, журегi айну, коп рет кусу, калтирау, алсiздiк, енжарлик Болган. Караганда: жагдайи ауир, Т-38,6С. Терiсi бозгилт, Кургак, аяк-колдари суиган, окпесiнде везікулярли тинис алу, сирил жок. Журек Тондар туйикталган, пульс 100 РЕТ мінутина, АКК-100/60 мм. с. б. б. Тiлi ак жабиндимен жабилган. Iшi пальпація кезiнде епігастрії манайинда ауирсинади. Нажiсi суйик, су тарiздi, 1 рет Болган. Емде ушин тагайиндау показує:

1. фізіологіялик еритинди

2. трисоль

3. ентеродез

4. дисоль

5. глюкоза 5%

35. Наукас В., 40 жаста, тістечка жегеннен кейiн 1 сагаттан сон тустi, жедел ауирган, епігастрії аймагинда Катті батип ауирсину, журегi айну, коп рет кусу, калтирау, алсiздiк, енжарлик Болган. Караганда: жагдайи ауир, Т-38,6С. Терiсi бозгилт, Кургак, аяк-колдари суиган, окпесiнде везікулярли тинис алу, сирил жок. Журек Тондар туйикталган, пульс 100 РЕТ мінутина, АКК-100/60 мм. с. б. б. Тiлi ак жабиндимен жабилган. Iшi пальпація кезiнде епігастрії манайинда ауирсинади. Нажiсi суйик, су тарiздi, 1 рет Болган. Діагнозди далелдеу максатинда:

1. жалпи клінікалик аналіздер

2. аутоштамммен аглютинації реакціяси

3. нажисти бак. Сьобу

4. Каннин серологіялик аналізи

5. копрограмма

36. Кан сари суинда HbeAg-нин Узак персістенціяси далелдейди:

1. вірусти гепатит В-нин созилмалилигин

2. жедел вірусти гепатит В-нин рееонвалесенціясин

3. жедел вірусти гепатит В-нин фульмінантти агимин

4. вірусти гепатит В-нин сау "тасималдаушилигин"

5. вакцинація коритиндиси ретинде

37. Жедел вірусти гепатіттердин Сарган Алди кезенинде туракти озгеретин біохіміялик корсеткиш:

1. аланінамінотрансфераза белсендилиги

2. білірубін денгейи

3. тимол синамаси

4. сулема титри

5. аспартатамінотрансфераздин денгейин

38. Вірусти гепатіттин Оршу кезенинде бауир олшемдеринин киширеюи далелдейди:

1. холангітти

2. бауир абсцессин

3. бауирдин жаппай некрозин

4. від шигару жолдаринин діскінезіясин

5. сиркатинин жаксаруин

39 Вірусти гепатит С нин жіи кездесетин клінікалик турин корсетиниз?

1. Жедел саргаюсиз

2. Жедел саргаюмен

3. Фульмінантти (найзагай таризди)

4. Созилмали

5. Созилинки холестатікалик

40. Кай гепатітке томендеги белгилер тан: кобинесе Жастар ауиради, косалки аурулари жок, кобинесе женил Турді отед, биллирубин Жане АЛТ-нин калиптасуи жилдам, сиркаттин аякталуи колайли

1. ВГА

2. ВГЕ

3. ВГВ

4. ВГС

5. ВГД

41. Кобинесе Жастар ауиради, косалки аурулари жок, кобинесе женил Турді отед, биллирубин Жане АЛТ-нин калиптасуи жилдам, сиркат женил отед, білірубін мен АЛТ-нинтез калиптасуи, сиркаттин колайли аякталуи сіякти сімптомдар жінагиндаги діагностікалик маркерди корсетиниз:

1.HAVAb igM

2. HAVAb igG

3.HBsAg

4.HBcAg igM

5. HBcAg igG

42. Келесi клінікалик белгiлер жінаги гепатіттiн кай турiне тан: ауиратиндар кобiнесе 30-дан Аскан адамдар, сиркатинин ОТУ багити орташа Немес ауир Турді болади. Клініка корiнiстерi бiртiндеп дамип, жогари денгейдегi інтоксікаціямен сіпатталади. Сиркатинин кайтуи та баяу Турді отiп, кей кезде колайсиз аякталади:

ВГА

ВГВ

ВГД

ВГЕ

ВГС

43. Ауиратиндар кобiнесе 30-дан Аскан адамдар, сиркатинин ОТУ багити орташа Немес ауир Турді болади, клініка корiнiстерi бiртiндеп дамип, жогари денгейдегi інтоксікаціямен сіпатталади, сиркатинин кайтуи та баяу Турді отiп, кей кезде колайсиз аякталатин сімптомдар жінагина тан діагностікалик маркерди корсетиниз ::

1 HBsAg

2. .HBеAg

3. HBsAg

4.HBcAg igM

5. HBcAg igG

44. Вірусти гепатіттердин продромди кезенине Сайкес Емес сімптомди корсетиниз:

1. гепатомегалия

2. зардин коюлануи

3. нажистин суйиктануи

4. АЛТ жогарилауи

5. маркерлерди табу

45. Продромди сіндроммен ціклдик Турді, Сарган, табетинин томендеуи, журек айну, кусу, уйкинин бузилуи сіякти сімптомдар жінаги патологіялик процесстин кай жердини орналасуин корсетеди:

1. паренхімада

2. мезенхімада

3. біліарлик жуйеде

4. бауирдан тис від жолдаринда

5.12 ели ишекте Жане уйки безинде

46. ВГА-нин Сарган алдиндаги кезенiнде кобiнесе байкалатин синдроми:

грип тарiздi

діспепсіялик

артралгіялик

астено-вегетатівтi

латенттi

47. ВГВ-нин Сарган алдиндаги кезенiндегi синдром:

діспепсіялик

грип тарiздi

артралгіялик

астено-вегетатівтi

латенттi

48. Вірусти гепатит В вірусинин тасималдаушилик белгiсi:

клінікалик белгiлер

біохіміялик озгерiстер

іммунологіялик озеристер

морфологіялик озгеристер

арнайи маркерларди табу

49. Кай вірусти гепатітке томендеги белгилер тан: закимдалу парентеральди жолмен, Узак уакит бойи інфекція сімптомсиз отетин, созилмаликтин жогари денгейи:

1. ВГА

2. ВГВ

3. ВГС

4. ВГД

5. ВГЕ

50. Кай вірусти гепатітке томендеги белгилер тан: закимдалу парентеральди жолмен, сиркаттин даму ВГВ-мен бирге отед, ауир Жане Узак мерзимге бейим, Узак уакит бойи інфекція сімптомсиз отетин, созилмаликтин жогари денгейи

1. ВГА

2. ВГВ

3. ВГС

4. ВГД

5. ВГЕ

51. Кай вірусти гепатітке томендеги белгилер тан: берилуи ентеральди жолмен, кобинесе су аркили, онтустик аймактарда жіи Тарагай, орташа ауирликта отед, жукти айелдерде ауир Турді, олимдилик корсеткишинин жогари пайизимен:

1. ВГА

2. ВГВ

3. ВГС

4. ВГД

5. ВГЕ

52. Сарган Жане теринин кишуи сіякти сімптомдар вірусти гепатіттердеги ненин белгисин корсетеди:

1. цітоліздин

2. холестаздин

3. інтоксікаціянин

4. бауирлик енцефалопатіянин

5. созилмали агимнин басталуи

53. Наукас клінікага сиркатинин 8-ши куни Туст. 1-ши куннен бастап алсиздик, табетинин томендеуи, аздап температуранин котирилуи, теринин кишуи, він жак кабирга астинин туйик ауирсинуи байкалди. Сиркатинин 7-ши кунинде склеранин саргаюин, зар тусинин озгеруин, 2 куннен кейин бул белгилердин айкиндалуин байкади. Обьектівти: жагдайи салистирмали канагаттанарлик. Териси саргайган, бауири 1,5-2 см улгайган, аздап ауирсинади. Нажиси акшил. Сиздин діагнозиниз?

1. ВГА, Сарган тури, женил агимда

2. ВГВ, Сарган тури, орташа ауирликта

3.. ВГВ, Сарган тури, холестатікалик варіантпен

4. ВГВ, холестатікалик тури

5.. ВГВ, Сарган тури, ауир агимда

54. Ауруханада вірусти гепатит В мен ауирган наукаста сиркатинин 11-шi кунi жагдайи нашарлап, саргиштик Удей Туск. Наукас Катті алсiзденген. Журегi айнип, кайта-кайта Локси бередi. Він жак кабирга Асти ауирсинип турганина шагимданади. уйки басип, маужирап жатир. Келесi кунi козу Пайда болипой, наукас орнинда Жатай Алма, що не iстеп, що не койганин бiлмейдi. Аузинан шікi бауирдин іiсi шигип, кусиги Конир тустi Болди. Ін'єкція ориндаринда-Айкин геморрагіялик озгерiстер. Бауир колемi кiшiрейген. кабирга догасинан 1-1,5 см жогари. Дамиган озгерiстер кай аскинудин белгiлерi болипой табилади:

кан тамирлардин iшiнде, жайилган ую синдроми / ДВС-синдром /

бауирлик команин алдинги, 1-ши кезени

бауирлик команин алдинги, 2-ши кезени

бауир Комас, 1-ши кезени

бауир Комас, 2-ши кезени

55.40 жаста, 1,5 ай Буринь вірусти гепатит В-мен ауирган наукаста алсиздик ,. журегi айнип, табетi толик жогалип, зарi конирлап, Сарган Пайда Болган. Караганда: жалпи жагдайи канагаттанарлик. Білкова мен ширишти кабаттаринда Сарган жогарлаган, терiсiнде Болар-болмас Турді. Тiлiн ак жабинди Баскаев. Iшi жумсак, бауири кабирга догасинан 1 см томен, зарi Конир, нажiсi калипти тустi. Болжамали діагнозиниз:

вірусти гепатит В, кайталап оршуi

вірусти гепатит В, рецидив

вірусти гепатит В, созилинки агимда

созилмали вірусти гепатит Айкин белсендиликпен

созилмали вірусти гепатит томен белсендиликпен

56. Ауруханада емделiп жаткан 35 жастаги наукаста жагдайи канагаттанарлик болипой келе жатканда сиркатинин 20-шi кунi, дієта бузганнан кейiн / Майлі ковбаса жеген /, кайталап журегi айнип, бiр рет кускан, табетi томендеп, алсiздiк Пайда Болган. Зарi конирланди. Караганда: жагдайи орташа ауирликта. Терiсi мен ширишти кабаттари Шамаль Турді саргайган. Тiлiн ак жабинди Баскаев. Iшi жумсак, він жак кабирга догасинин астинда бiраз ауирсинади. Бауири кабирга догасинан 2 см томен. Пальпація кезiнде ауирсинади. Зарi Конир, нажiсi калипти тустi. Болжамали діагноз:

вірусти гепатит В, кайталап оршуi

вірусти гепатит В, рецидив

вірусти гепатит В, созилинки агимда

созилмали вірусти гепатит Айкин белсендиликпен

созилмали вірусти гепатит томен белсендиликпен

57. Жатакханадаги ВГА-мен катинаста Болган адамда 14 куннен кейин алсиздик, енжарлик, журек айну, 1 рет кусу Болган, епігастрії Жане він жак кабирга астинда туйикталган ауирсинулар мазасин Алга. Обьектівти: жагдайи орташа ауирликта, склералари аздап саргайган. Тили жабиндимен жабилган, илгалди. Иши епігастрії Жане він жак кабирга астинда ауирсинада, бауири 2 см-ге кабирга догасинан томен, зари коюланган. Сиздин даригерлик ис-арекетиниз?

1. наукасти ауруханага жаткизу

2. жедел хабарлау + амбулаторли їм

3. лабораторлик зерттеуге багиттау

4. жатакхананин ізоляторина жекелеу

5. дінамікада бакилау.

59. Келеса сімптомдар жінагимен наукаска тагайиндайтин зерттеуди корсетиниз: биртиндеп басталади, продромдик кезен артралгія туринде, Айкин Сарган, табетинин томендеуи, журек айну, алсиздик, кусу, заринин саргаюи, гепатомегалія, нажистин ахоліяси.

1. Каннин біохіміялик зерттелуи Жане канди бактеріологіялик Сьобу Жане Зарді лептоспірозга зерттеу

2. Каннин біохіміялик зерттелуи Жане канди інфекціялик мононуклеозга серологіялик зерттеу

3. Каннин біохіміялик зерттелуи Жане нажистин мікроскопіяси Жане отти опісторхозга зерттеу

4. Каннин біохіміялик зерттелуи Жане вірусти гепатіттердин маркерлерин аниктау

5. Каннин біохіміялик зерттелуи Жане канди бактеріологіялик Сьобу Жане нажисти іерсініозга зерттеу

59. Томендеги аурулардин кайсисина гепатоліенальди синдром тан Емес:

1. лептоспіроз

2. інфекціялик мононуклеоз

3. бортпе сузеги

4. кайталама епідеміялик сузек

5. грип

60. Томендеги аталган аурулардин кайсисинда геморрагіялик синдром даму мумкин:

1. гріпте

2. парагріпте

3. аденовірусти інфекціяда

4. мікоплазмали інфекціяда

5. РС-інфекціяда

61. Гріпптеги інтоксікаціялик сіндромнин болу себеби:

1. вирусемия + токсинемія

2. екиншилик інфекціянин косилу салдаринан

3. аллергіялик реакціялардин дамуинан

4. ціркуляторлик бузилистардин болуинан

5. РЕЖ агзаларинда ошактардин Пайда болуинан

62. Кобинесе Самай аймагинда орналаскан бас ауру, температуранин калтираумен котерилуи, кіз алмасинда ауирсину, склера тамирларинин ін'екціяси сімптомдар жінаги бар наукаска Кандала їм тагайиндайсиз?

1. дезінтоксікаціялик

2. Вируские Карс їм

3. истик тусиретин препараттар

4. сімптоматікалик препараттар

5. дегідратаціялик препараттар

63. Кобинесе Самай аймагинда орналаскан бас ауру, температуранин калтираумен котерилуи, кіз алмасинда ауирсину, склера тамирларинин ін'екціясисімптомдар жінаги кай інфекціяга тан:

1. менінгококкти менінгітке

2. епідеміялик бортпе сузегине

3. гріппке

4. иш сузегине

5. парагріппке

64. Гріппте закимдалатин жогарги тинис алу жолдаринин денгейин корсетиниз

1. комей

2. бронхіолдар

3. Муринов-комей

4. альвеолалар

5. трахея

65. Коьинесе Мандал-Самана аймагинин ауирсинуи, дене кизуинин калтираумен котерилуи, кіз алмасинин ауирсинуи, склера тамирларинин ін'екціяси, Кургак жотел сіякти сімптомдар жінагина тан Емес:

1. лейкопенія

2. лимфоцитоз

3. Шамаль ЕТЖ

4. нейтропенія

5. лимфопения

66. Орташа агимдаги гріптин тіптик туриндеги наукаска сиркатинин 2-ши кунинде Кандала Емде тактікасин тагайиндайсиз

1. антигриппин + галозолін + горчічніктер

2. антигриппин + гріппке Карс гаммаглобулин

3. дезінтоксікаціялик їм + пеніцилін + гаммаглобулин + сульфален

4. дезинтоксикациялык+интерферон+ремантадин+симптоматикалык ем

5. дезінтоксікаціялик + бісептол + сімптоматікалик їм

67. Гріппке Карс гаммаглобулин койилади

грип, тіптi турi, Барлик наукастарга

грип, аскинган жагдайларда

гріпптiн ауир агимимен ауирган карт адамдармен балаларга

гріпптiн акатаральди турiнде

гріпптiн афебрільдi турiнде

68. Сизге Келеса шагимдармен наукас келди: Мандал-Самана болигиндеги, кас устами догаси аймагиндаги Катті ауирсину, жариктан кірку, аузинин кургани, тос артиндаги куйдирип ауирсину, Кургак жотел, денесинин синип аурсинуи. Караганда Жагдайи орташа ауирликта. Т-38 С. Ернинде, мурнинида герпетікалик бортпелер. Териси истик, лімфа туйиндери улкеймеген. Арани гіпереміяланган, жуткиншактин АРТК кабиргаси кизарган, коньюнктів Жане бет териси кизарган. Окпесинде везікулярли тинис алу. Журек Тондар туйикталган, тахікардія. АКК-100 \ 60 мм. з бб. Тили жабиндамен жабилган. Бауири мен кокбауири улкеймеген. Бул наукаска Кандала зерттеу тагайиндайсиз?

1. какирикти бактеріологіялик зерттеу.

2. окпе рентгенографіяси.

3. жупти сари сулар.

4. араннан бактеріологіялик зерттеуге жагинда алу.

5. муриннан бактеріологіялик зерттеуге жагинди алу.

3.

69. Наукас П., 28 жаста, сиркатинин 2-шi кунi ауруханага тустi. Жедел ауирган, басинин Мандал Жане Самай аймаги, шинок манайинда Катті ауирсину Болган. Жарикка карай Алма, кеудесiнде куйiп ауирсину Болган, Кургак жотел Жане мурнинан су Акка. Обьектівтi караганда: бет терiсi Жане коньюктівасинин Катті кизаргани байкалади. Жумсак Тандан догасинин, жуткиншактин АРТК кабиргасинин кизаруи байкалади. Т-40. Тахікардія. Сиркаттин 5-ши куни кизба сактаган, жотели кан араласкан, илгалди, кеудесунде демалганда ауирсину. Сiздiн діагнозиниз:

1. грип, тіпти тури, ауир агимди.

2. грип, тіпти тури, ауир агимди, пневмоніямен аскинган.

3. грип, тіпти тури, ауир Агим, бронхітпен аскинган.

4. грип, тіпти тури, орташа ауир Агим.

5. грип, геморрагіялик тури.

2.

70. Наукас Ю., 19 жаста, дарiгерге басинин Катті ауирганина, Козин козгалтканда ауирсинуина, журек айнуга, козiнен Жас шигип, дене кизуинин жогарлауина Т-39 С. шагимданип келдi. Караганда: жагдайи ауир. Дене кизуи 38,8С. Бастин ауирганинан инирсіди. Айкин гіперестезія. Желкі булшикеттеринин регідтилиги2 до \ с. Бетi кизарган. Терiсi Кургак, истик. Білкова тамирлари іньекціяланган. Тамагинда- ширишти кабаттардин Айкин гіпереміяси. Журек Тондар бiраз туйикталган, тахікардія, АКК-90 \ 55 мм. с. бб. Пункція кезиндеги ліквор туник, жилдам Агади, цитоз-10 кл, барлиги лімфоціттер. Болжамали діагнозиниз:

грип геморрагіялик тури, ауир агимда.

грип, ауир агимда, менінгізм.

туберкулезди менінгіт.

ентеровірусти інфекція, серрозди менінгіт.

менінгококкти інфекція, менінгіт.

71. Ангінага тан клінікалик коринис:

1. кизба, інтоксикація, мойиннин АРТК лілімфаденіти, араннин гіпереміяси, жка-да атіпти мононуклеарлар.

2. кизба, інтоксикація, гепатоспленомегалія, тонзиліт

3. субфебрилітет, аздаган інтоксикація, бортпе, арандаги везікулярли бортпе.

4. кизба, інтоксикація, регіонарли лімфаденіт, араннин кизаруи, Бадамша бездин улкеюи, лакуналарди кабирщак Жане иринди тигиндар.

5. кизба, інтоксикація, бір жакти Бадамша бездин жаралик-некротікалик закимдалуи.

4.

72. Парагріппке тан катаральди синдром:

1. риніт

2. тонзиліт

3. коньюктивит

4. рінофарінгіттонзілліт

5. фарінголарінгіт

73. Томенде корсетiлген сімптомдар жінаги бар наукаска тагайиндалади: тамакти жибирлатип, "тирнау", Кургак урген жотел, дауистин кирилдауи, Кейда жогалип шикпай Калу:

миндетти Турді госпіталізаціялау.

антібіотікотерапіяни тагайиндап, уйде Емде.

гормонар мен діуретіктерди тагайиндап, уйде Емде.

сімптоматікалик дарилерди тагайиндап, уйде Емде.

дезінтоксікаціялик дарилерди тагайиндап, уйде Емде.

4.

74 Тамакти жибирлатип, "тирнау", Кургак урген жотел, дауистин кирилдауи, Кейда жогалип шикпай калуисімтомокомплексимен журетин аурудин жіи аскинуи:

1. пневмонія

2. жалган круп

3. нагиз круп

4. пневмонія

5. сінусіттер

75. Парагріппке тан Емес белгi:

аздаган інтоксикація

Кургак урген жотел

дауисинин кирилдауи

гепатолізнальди синдром

лейкопенія, ерітроціттердiн туну жилдамдигинин улкеюi

76. Томенде корсетiлген сімптомдар жінаги кай ауруга тан: дене кизуинин жогарилауи, орташа інтоксикація, фарінготонзіллт, кон'юнктивіт таризди катаральди озгеристер, мікрополіаденіт, гепатоліенальди синдром.

ентеровірусти інфекція

інфекціялик мононуклеоз

аран дифтерія

менінгококкти інфекція, назофарингіт

аденовірусти інфекція

77. Аденовірусти інфекціянин тіптi корiнiсi болипой табилади:

ларингіт

фарінготонзіліт

бронхіоліт

риніт

трахеїт

78. Фарингіт, тонзиліт, риніт, лімфаденопатія, коньюктівітпен корiнетiн Айкин екссудатівтi катаральди корiнiстермен отетiн Кандала інфекція?

1. грип

2. риновірусні інфекція

3. аденовірусти інфекція

4. менінгококкти назофарингіт

5. інфекціялик мононуклез

79. Бiртiндеп басталатин пліморфти клінікалик корiнiстер: тинис алу жолдаринин, коздiн, iшектiн, лімфа туйiндерiнiн ширишти кабатин закимдау сімптомдаримен, Узак кизба мен Айкин турдегi інтоксікаціямен отетiн кай ауру:

інфекціялик мононуклеоз

туляремія

иерсиниоз

аденовірусти інфекція

АИВ інфекція

80. Аурудин 4-ши куни наукака зерттеу тагайинданиз: наукас грип епідеміясинин Сонг кезенiнде ауирди, дене кизуи 37,8С, аздап баси ауиради, алсiздiк, жутинганда тамаго ауиради, Арани кизарган, жуткиншагинин АРТК каьиргаси туйиршикти, коньюктіваси кизарип, iсiнген, ернiнде герпес, мікропліаденіт, окпесiнде каткилдау тинис алу, бауири аздап улгайган. Жалпи кан аналізiнде: Л-4,3х10,9 / л, СОЗ-5 мм / саг.

вірусологіялик + ріноцістоскопія.

серологіялик (РСК, РГГА) + КЖА

Ріноцістоскопія + серологіялик аналіз

жалпи клінікалик аналіздер + кеуде куисинин рентгенографіяси.

вірусологіялик + серологіялик.

5.

81. Наукас С., дарiгерге томендегiдей шагимдармен келдi: мурнинан коп молшерде су Акка (3-4 кун бойи). Аздаган бас ауру, алсiздiк, Муринов жолдаринин терисинде тирнак издери, мурниниан коп болинис аккандиктан тинис алуи кіиндаган. Дене температураси сиркатинин басталганинан берi калипти жагдайда сакталган. Жалпи жагдайи орташа ауирликта. Ернiнде герпестин кеуип калган елементтери байкалади. Білкова тамирлари сал ін'ецірленген. Комейi аздап кизарган. Сиздин діагнозиниз?

менінгококти інфекція, назофарингіт

парагрип

ріновірусти інфекція

Муринов діфтеріяси.

респіраторли-сінтіціальди вірусти інфекція

3.

82. Наукас., 19 жаста, сиркати басинин ауирганинан, енжарликтан, температурасинин 37,4-ке котерiлгенiнен, тамагинин ауирганинан жедел басталган. Келесi кунi Кургак жотел, аздап серозди болiнiстермен туман Болган. Танертен уйкидан турганда сол жак козiнiн кiрпiктерi жабисип калганин байкаган. Караганда: Т-36,9. Терiсi таза, лімфа туйiндерi улкеймеген, пальпаціяланади, сол жак козiнiн коньюктіваси кизарган, аздап iсiнген. Тамагинин АРТК кабиргаси гіпереміяланган. Фоллікулалари улкейген, Бадамша бездери iсiнген, кизарган, "аралшиктар" тарiздi ак жабиндимен жабилган. калган агзалар жагинан озгерiстер жок. Сiздiн діагнозиниз:

респіраторли -сінцітіальди інфекція.

аденовірусти інфекція

інфекціялик мононуклеоз

дифтерія

ріновірусти інфекція

83. Жедел респіраторли аурулардин дурис Емес тужирими:

1. інтоксікаціялик сіндромнин болу.

2. жогари тинис алу жолдаринин Жане Муринов жуткиншактин ширишти кабаттари закимдалади

3. круптин даму мумкин

4. кобинесе аскинулар екиншилик інфекціянин косилуимен байланисти.

5. сиркат Бастай салисимен антибіотик тагайиндау показує

84. Тинис алу жолдаринин томенгi болiгiнiн закимдануимен отетiн кобiнесе бронхіттер, бронхіоліттер, пневмонія болатин кай інфекція:

грип

парагрип

аденовірусти інфекція

ентеровірусти інфекція

респіраторли-сінтіціальди інфекція

85. Наука З даригерге жутинганда тамагинин ауирсинуина, субфебрільди температурага, енжерликка, денесиндеги бортпеге Жане патологіялик коспаларсиз кунине 5-6 рет таулигине суйик нажиске шагимданип келди.3 кун Буринь ауирган. Балалар спорттик лагеринде жумис истейди, балалар арасинда катаральдик Жане асказан-ишек бузилистари Болган жагдайлар аникталган. Караганад: жагдайи орташа ауирликта, териси бозгилттанган, колдаринин алдинги беткейинде дакт -паппулезди аздаган бортпеолер байкалади. Аранинда мендаліндердин, догалардин гіпереміяси, Усак жаракатти акшил жабиндилар, женил алинади. Жакасти лима туйиндери пальпаціялнади. Иши жумсак, киндик манайинда аздап ауирсинади. Нажиси суйик, Конир Туст, патологіялик коспаларсиз. Сиздин діагнозиниз?

1. аденовірусти інфекція.

2. ентеровірусти інфекція.

3. дифтерія.

4. інфекціялик мононуклеоз.

5. иерсиниоз.

2.

86. Томендеги сімптомдар жінаги бар наукаска Кандала зерттеу тагайиндаган жон: Наукас жутинганда тамагинин ауирсинуина, субфебрільди температурага, енжерликка, денесиндеги бортпеге Жане патологіялик коспаларсиз кунине 5-6 рет таулигине суйик нажиске шагимданип келди.3 кун Буринь ауирган. Балалар спорттик лагеринде жумис истейди, балалар арасинда катаральдик Жане асказан-ишек бузилистари Болган жагдайлар аникталган.

Караганад: жагдайи орташа ауирликта, териси бозгилттанган, колдаринин алдинги беткейинде дакт -паппулезди аздаган бортпеолер байкалади. Аранинда мендаліндердин, догалардин гіпереміяси, Усак жаракатти акшил жабиндилар, женил алинади. Жакасти лима туйиндери пальпаціялнади. Иши жумсак, киндик манайинда аздап ауирсинади. Нажиси суйик, Конир Туст, патологіялик коспаларсиз.

1. бактеріологіялик

2. жалпи клінікалик

3. біохіміялик

4. вірусологіялик

5. мікроскопіялик

87. Томендеги сімптомдар жінаги бар наукаска Кандала Емде тагайиндаган жон: наукас жутинганда тамагинин ауирсинуина, субфебрільди температурага, енжерликка, денесиндеги бортпеге Жане патологіялик коспаларсиз кунине 5-6 рет таулигине суйик нажиске шагимданип келди.3 кун Буринь ауирган. Балалар спорттик лагеринде жумис истейди, балалар арасинда катаральдик Жане асказан-ишек бузилистари Болган жагдайлар аникталган.

Караганад: жагдайи орташа ауирликта, териси бозгилттанган, колдаринин алдинги беткейинде дакт - паппулезди аздаган бортпеолер байкалади. Аранинда мендаліндердин, догалардин гіпереміяси, Усак жаракатти акшил жабиндилар, женил алинади. Жакасти лима туйиндери пальпаціялнади. Иши жумсак, киндик манайинда аздап ауирсинади. Нажиси суйик, Конир Туст, патологіялик коспаларсиз.

1. дезінтоксікаціялик

2. регідратаціялик

3. вітамінотерапія

4. антібактеріалдик

5. жалпи куаттандиратин

88. Наукас З Келеса жагимдармен келди: жутинган кезде кушейетин ауирсину, фебрільди температура, мазасиздану, бас ауоруи, кусу, денедеги бортпелер, Жане патологіялик коспаларсиз кунине 5-6 рет таулигине суйик нажиске шагимданип келди.3 кун Буринь ауирган. Балалар спорттик лагеринде жумис истейди, балалар арасинда катаральдик Жане асказан-ишек бузилистари Болган жагдайлар аникталган. Караганад: жагдайи орташа ауирликта, териси бозгилттанган, колдаринин алдинги беткейинде дакт -паппулезди аздаган бортпеолер байкалади. Аранинда мендаліндердин, догалардин гіпереміяси, Усак жаракатти акшил жабиндилар, женил алинади. Жакасти лима туйиндери пальпаціялнади. Иши жумсак, киндик манайинда аздап ауирсинади. Нажиси суйик, Конир Туст, патологіялик коспаларсизНаукаста Кандала ліквор болу мумкин?

1. кисими жогарилаган, ліквор молдир, цитоз 100 клітка, лімфоціттерге байланисти.

2 .. кисими жогарилаган, ліквор молдир, цитоз 10 клітка, лімфоціттерге байланисти.

3. кисими жогарилаган, ліквор ксантохромди, клітина Цитоз 100, лімоціттерге байланисти.

4. кисими жогарилаган, ліквор Лайла, клітина Цитоз 100 нейтрофільдерге байланисти.

5. кисими томендеген, ліквор Лайла, клітина Цитоз, нейтрофільдерге байланисти.

1.

89. Жай герпестин клінікалик коринисине тан белгилер, биреуинен баска:

1. исини, тери гіпереміяси, бортпе Пайда Болган жердеги куйдирип ауирсину.

2. Айкин ауирсину сезими.

3. гіпереміялангангисинген териде Усак копиршиктер топтари.

4. регіонарли лімфа туйиндеринин улгаюя.

5. ериндегденеде, аяк-колдарда, бокседе бортпелердин орналасуи.

90. Жедел бруцеллездин сіпатталуи:

1. агзалар мен жуйелердин ошактик закимдалуи

2. інфекціялик токсікалик коринистер

3. баяу турдеги аллергіялик реакціялар

4. резідуальди коринистер

5. баяу турдеги аллергіялик реакціялар

91 .. Жедел бруцеллездiн патогенезiнде негiзгi роль ойнамайтин фактор:

бактериемия + алергія

токсинемія Жане алергія

бактериемия мен токсинемія

бактериемия + токсинемія + алергія

аллергіялик іммунопатологіялик реакціялар

92. Жеделдеу бруцеллездiн патогенезiнде негiзгi роль ойнайтин фактор:

бактериемия + аллергіялик

токсинемія Жане аллергіялик

бактериемия МЗН токсинемія

бактериемия, токсинемія Жане алергія

аллергіялик Жане іммунопатологіялик

93. Созилмали бруцеллездiн патогенезiнде негiзгi роль ойнайтин фактор:

аллергіялик

бактериемия

токсинемія

тамирлардин закимдалуи

алергія мен токсинемія

94. Жедел бруцзелезге тан клінікалик белгiлердi корсетiнiз:

кизба, баси ауру, козу, розеолезди-петехіальди бортпе

кизба, калтирау, тершендiк, гепатоліенальди синдром, мікропліадзніт

кизба, баси ауру, уйкисиздик, гепатоліенальди синдром

кизба, алгашки афект, розеолезди-папулезди бортпе

кизба, ангіна, лімфаденіт, бауир мен кокбауирдин улгаюи

95. Бруцельоз кезiнде процесстiн белсендiлiгiн корсететiн адiс:

Бюрне байкауи

Хеддльсона реакціяси

Роз-бенгал реакціяси

Райт реакціяси

Хеддльсона реакціяси мен Бюрне байкауи

96. Бруцеллездiн кай клінікалик турiнде антібактеріальди емнiн кажетi жок:

жедел

жеделдеу

реинфекция

созилмали, декомпенсація

созилмали, субкомпенсация

97. Келеса сімтомокомплектер тан ауруга Кандала терапія тагайиндалади: жедел басталу, 8 апта бойи Толкин таризди кизба, калтираау, лімфа туйиндеринин, бауирдин, кокбауирдин улгаюи, він жак балтирдин исинуи Жане ауируи.

етіотропти

дезінтоксікаціялик

десінсібіліздеуши

сімптоматікалик

кабинуга Карс

98. 29 жастаги наукас Р., сиркатинин 12-шi кунi бiраз баси ауирип турганина, дене кизуинин 38 С-ка жогарлауина, калтирау мен тершендiкке, табетiнiн томендеуiне шагимданип ауруханага тустi. Еданамнезi: Бруцельоз бен безгек бойинша ендеміялик Ауил тургини, бiрак та озi малий устамайди, еттi, суттi колдан сатип Аладов. Караганда: жагдайи орташа ауирликта. Дене кизуи 38,2 С. Терiсi бiраз бозарган, илгалдилиги жогарлау, мікропліаденіт. Окпесiнде везікулярли тинис алу, бiрен-сарай сирилдар естiледi. Журек Тондар туйикталган, такікардія. Пульси мінутина 86 СОГУ. АКК-110/70 мм. с. бб. Iшi жумсак, ауирсинусиз. Бауири мен кокбауири пальпаціяланади. Кайдани діагноз коясиз? Болжамали діагнози:

жеделдеу бруцельоз

созилмали бруцельоз, субкомпенсация.

созилмали бруцельоз, декомпенсація.

жедел бруцельоз

резідуальди бруцельоз.

4.

99. Келеса сімтомокомплектер тан ауруга Кандала терапія тагайиндалади: жедел басталу, 8 апта бойи Толкин таризди кизба, калтираау, лімфа туйиндеринин, бауирдин, кокбауирдин улгаюи, він жак жумиртканин исинуи Жане ауируи.

1. жедел бруцельоз

2. жеделдек бруцельоз

3. епідеміялик паротит.

4. псевдотуберкулез.

5. Ку-кизба.

2.

100. Келеса сімтомокомплектермен журетин ауруга Кандала лабораторіялик зерттеулер показує: жедел басталу, 8 апта бойи Толкин таризди кизба, калтираау, лімфа туйиндеринин, бауирдин, кокбауирдин улгаюи, він жак жумиртканин исинуи Жане ауируи.

1. канди бактеріологіялик осиру

2. Каннин жалпи аналізи.

3. КАЛИН тамши.

4. Відаль реакціяси мен РПГА.

5. кара Аланда мікроскопіялау.

101. Наукас р.25 жаста, Малше. аурудин 18-ши куни Келеса шагимдармен Туст: басинин аздап ауирсинуина, дене кизуи 3805 С, табетинин томендеуи, тону, тершендик, булшикет ауирсинуи, аяк-колдардин ири буиндариндаги ауирсинулар. Туск кедах: жалпи жагдайи канагаттанарлик. Т-3802 С. Териси илгалди, мікрополіаденіт. Окпесинде везікуоярли тинис. Журек Тондар туйикталган, тахікардія. КК 110 \ 70 мм. с. бб. Тили жабиндимен жабилган. Бауири мен кокбауири пальпаціяланад. Діагнозди нактилау ушин Кандала лабораторіялик тесттер показує?

1. иш сузегине кан тапсиру, гемокултура.

2. маляріяга жуан тамшига жагинди.

3. бруцеллезге гемокультура + Райт Жане Хеддельсона реакціялари.

4. ревмосинамалар

5. сіновіальди суйиктикти бактеріальди Сьобу.

3.

102. Наукас С, 32 жастаги тiзе, тобик буиндаринда ауирсину сезiнуiне, дене кизуинин жогарлауина, алсiздiкке, тершендiкке шагимданади. Буиндари ауирганина 3 жил Болган. Кейiнгi кезде дене кизуи жогарлап, жогарида айтилган шагимдар Пайда Болди. Караганда: жагдайи канагаттанарлик. Дене кизуи 37,5. Терiсi серпанком. Мікропліаденіт. Він жак тiзе буини iсiнген, онин козгалиси шектелiнiп ауирсинади. Тизе-тобик буицнинда озгерис жок, козгалганда ауиради .. Бауири бiраз улгайган Турді, кокбауири пальпаціяланбайди. Болжамали діагноз:

жеделдеу бруцельоз, поліартрит.

созилмали бруцельоз, компенсація

созилмали бруцельоз, субкомпенсация

созилмали бруцельоз, декомпенсація

резідуальди бруцельоз, артропатія.

103. Наукас К, 21 жаста, Койші. тiзе, тизе- тобик буиндаринда ауирсину сезiнуiне, белинин ауируина шагимданади. Караганда жагдайи канагаттанарлик. дістальди гіпергідроз, мікрополіаденіт. Терiсi серпанком. Мікропліаденіт. Буиндаринда озгерис жок, козгалиси сакталган. Бауири Жане кокбауири пальпаціяланбайди.

Наукаска їм тагайинданиз.

1. стрептоміцин + дезінтоксікаціялик терапія.

2. доксоціклін + кабинуга Карс препараттар.

3. кабинуга Карс препараттар. + Десенсібіліздеуши препеараттар.

4. дезінтоксікаціялик терапія. + Фізіо їм.

5. десенсібіліздеуши препеараттар + фізіо їм.

3.

104. Наукаста Кандала ауру жайли ойлауга болади: 1 ай бойи ШАП лімфа туйиндеринен баска Кез колагену 2-3 топ лімфа туйиндеринин улгаюи, ауирсинуи, анамнезинде гемоконтакттин бар.

1. інфекціялик мононуклеоз

2. аденовірусти інфекція.

3. АИВ інфекціяси.

4. лімфа туйиндеринин туберкульозу.

5. лимфоаденит.

105. ЖІТС- жуктиру мумкiншiлiгi келесi жагдайдин кайсисинда жогари:

інфекціяланган ер адамнан айел адамга жинис катинаси кезiнде

АИВ-ауруимен ауирган ер адамнан айел адамга суйiсу кезiнде

АИВ-ауруинин термінальди стадіясинда жаткан наукастан кутушi адамга

інфекціяланган айелден ер адамга

АИВ-ауруимен наукастанган Бал'адан шешеге

106. Томендеги сімптомдар жінаги байкалган наукаска Кандала зерттеу тагайиндайсиз: 3 апта бойи кизба, таулигине 1-2 рет суйик нажис, денесинде розеолезди бортпе. Аздаган гепатомегалия, мікрополіаденіт, Тунде Катті терлейди.

1. кан стерільдилиги + нажисти бактеріологіялик Сьобу.

2. ПТР АИВ інфекціясина.

3. Айв інфекціясина ІФА.

4. Райт Жане Хеддельсона реакціяси.

5. Пауль-Буннеля реакціяси.

3.

107. Келесi клінікалик белгiлерi жінаги АИВ ауруинин кай стадіясина тан: 25 жастаги, дарiгерге келесi шагимдармен келдi: ауиз ойилип, дене кизуи субфебрільди Турді котерiлiп, Анда-Санда iшi отiп, дене салмаги 5-6 кг томендеген, алсiздiк, шаршагиштик сезiнедi. Ауирганина 1 ай Болган. Бугай дейин 6 ай бойи ЖРВІ-мен жіи ауирган. Пневмонія Болган. Караганда: жагдайи канагаттанарлик. Азган, терiсiнде коптеген Усак iрiндi бортпелер. Тамаго кизарган, ауизинин ширишти кабаттари ойилган, акшил жабиндимен жабилган. Усак Ойик жаралар корiнедi .. Жак астиндаги мойин, Колтик астиндаги лімфа туйiндерi 1-1,5 см -ге дейiн улкейген, пальпація кезiнде бiраз ауиради, козгалгиштиги шектелмеген. Iшi бiраз кепки, бiраз ауирсинади. Бауири кабирга догасинан 1-1,5 см томен, кокбауири улкеймеген. АИВ ауруина тексерiлген. ІФА реакціяси він Болган.

інфекціялик ауруханага жилдам жаткизу керек.

Вируские Карс їм тагайиндау Жане 1 ай бойи бакилау керек.

спід орталита «Д» тиркеуге алу керек.

«Д» тиркеуге алу керек. + Вируские Карс терапія.

емханада зерттеу показує.

108. Томендегi сімптомдар жінагина Сайкес АИВ інфекціясинин кезендерин корсетиниз: дене салмагин 10% -Тінь жогари прогрессівтi Турді жогалту, себепсiз діарея Немес кизба (1 ай бойина), шаштин лейкоплакіяси, окпе туберкулезi, кайталанган Жане туракти бактеріальди, вірусти агзалардин закимдануи, кайталанган Жане жайилган темiреткi.

1-ши клінікалик коринистер

2-ши клінікалик коринистер

3-ши клінікалик коринистер

4-ши клінікалик коринистер

109. АИВ-інфекціясина тексеруге корсеткиш болипой табилади:

1. ай бойи ШАП лімфаденіти

2. мікрополіаденіт + субфебрилітет + орхоепідідіміт

3. мікрополіаденіт + субфебрилітет + діарея + салмак жогалту

4. мікрополіаденіт + субфебрилітет + 5-6 апта бойи тершендик

5. мікрополіаденіт + полиартралгия

110. Салмагин коп жогалткан, дене температураси котерилген, діспепсіялик коринистер Жане лімфоаденопатіяси бар наукастизерттегенде даригердин тактікаси:

1. туберкулезге кудиктенип флюорографія тусиру показує

2. Узак кизбага зерттеу (гемокультура, стерільдик Жане т. Б.)

3. АИВ-інфекціясина зерттеу

4. асказан - ишек жолдарин ендоскопіялик зерттеу

5. кан ауруларина лімфа туйиндеринен біопсія алу

111. Салмагин коп жогалткан, дене температураси котерилген, діспепсіялик коринистер Жане лімфоаденопатіяси бар наукастин іммунограммасинда Кандала озгеристер болу мумкин?

1. Т хелперлердин санинин азаюи

2. Тх / Тс індксининкобеюи

3. іммунди комплекстердин концентраціясинин кобею + арнайи іммундиглобуліндердин денгейинин кобею

4. А, М, G арнайи Емес іммуноглобуліндеринин + Т-кіллерлердин денгейинин жогарилауи.

5. Тх \ Тс індексинин томендеуи.

1.

112.36 жастаги наукас, тенизши, 3 апта бойи анемія байкалган Жане кезенди турдеги діспепсіялик коринистер байкалган. Асказан-ишек жолдарин зерттегенде патологія табилмаган. Сиздин ойинизша анеміянин себеби неде?

1. діфіллобатріоз

2. безгек

3. темир жетиспеушилик анемія

4. тамактанудин жетиспеишилиги

5. гастрит.

1.

113. Наукас 40 жаста, кінолог, даригерге він жак кабирга астинин ауирсинуи мен ауирлауина, табетинин томендеуине, алсиздикке, жалпи енжерликка. Караганда: Т-37 С, склера субіктеріялик. Иши колеминде улкейген, асцит. Бауири кабирга догасинан 2,5 см томен пальпаціяланади. Нажиси мен діурез калипти. Бауирдин УДЗ-де бауир какпасинда домалак 4х5 см тузилис шеттери Айкин. Жка: лейкоціттер-8х10 * 9 \ л, е-12, з-60, л-24, м-4, ЕТЖ-15 мм \ саг. Бул наукастин еми кобинесе:

1. оператівти

2. консерватівти

3. патогентікалик

4. сімптомдик

5. етіотропти.

1.

114. Наукас Н, 30 жаста, ауруханага сиркатинин 8- ши кунинде басинин ауирсинуина, дене кизуинин котерилуине, Т-38-39 С, алсиздикке шагимданип Туст. Анамнезинде туздалган Баликти жіи колданади. Караганда: жагдайи орташа ауирликта, Т-38,2 С, териси Жане ширишти кабаттари калипти Туст, беттин гіпереміяси. Тили кир ак жабиндимен жабилган, Бауири кабирга догасинан 1,5 см томен. Жка: лейк-15х10 * 9 \ л, е-35, з-30, л-20, м-15, ЕТЖ 15 мм \ саг. Наукаска Кандала зерттеу тагайиндау керек?

1. серологіялик

2. аллергіялик.

3. мікроскопіялик

4. бактеріологіялик

5. вірусологіялик.

3.

115.. Наукас Н, 30 жаста, ауруханага сиркатинин 8- ши кунинде басинин ауирсинуина, дене кизуинин котерилуине, Т-38-39 С, алсиздикке шагимданип Туст. Анамнезинде туздалган Баликти жіи колданади. Караганда: жагдайи орташа ауирликта, Т-38,2 С, териси Жане ширишти кабаттари калипти Туст, беттин гіпереміяси. Тили кир ак жабиндимен жабилган, Бауири кабирга догасинан 1,5 см томен. Жка: лейк-15х10 * 9 \ л, е-35, з-30, л-20, м-15, ЕТЖ 15 мм \ саг. Наукаска Кандала їм тагайиндау керек?

1. більтріцід

2. фенасал

3. дезінтоксікаціялик + десенсібілізівти

4. антібактеріалдик + дезінтоксікаціялик

5. дезінтоксікаціялик + кабинуга Карс терапія.

1.

116. Опісторхозга тан Емес бауирдин закимдануинин біохіміялик корсеткиштери:

1. білірубін денгейинин жогарилауи, туру фракціясинин себебинен.

2. АЛТ денгейинин сал жогарилауи.

3. білірубін денгейинин жогарилауи, туру Емес фракціясинин себебинен.

4. Тимол синамасинин жогарилауи.

5. орташа диспротеїнемія.

3.

117. Жедел опісторхозда гельмінт жумиркаларин аниктау максатимен мікроскопіялик зерттеу -манизди Емес, себеби:

1. клінікалик малиметтер діагноз коюга жеткиликти.

2. діагностика ушин епідеміологіялик малиметтер жеткиликти.

3. бул кезенде гельмінт дернасил кезенинде болади.

4. діагностика ушин біозіміялик аналіздер жеткиликти.

5. діагностика ушин жалпи клінікалик малиметтер жеткиликти.

3.

118. Наукас А, 44 жаста, Келеса шагимдармен даригерге каралди: алсиздик, мазасиздану, табеттин томендеуи, коп молшерде силекей агу, кезенди Турді бас Айналов, журек айну, суйик нажис. Сонг Кундери денесинде кишітин бортпелер Пайда Болд, кеші нажисинде киска Жалпак жолактар таризди тигиз косиндилар аникталди. Епіданамнез: уй шаруасиндаги адам, онимдерди базардан сатип Аладов, шіки добу ишеди; шошка етин Жакси Коредо. Караганда: Т-36,4 С. Кеудесинин, ишинин терисинде азгана папулезди бортпелер, касину издери байкалади. Лімфа туйиндери улгаймаган. Окпеси мен журеги патологіясиз. Иши жумсак, ауирсинусиз, пальпаціяди шурилдайди. Зари акшил. Сиздин діагнозиниз ?.

1. токсоплазмоз

2. тениоз

3. ентеробіоз

4. трихінельоз

5. діфіллобатріоз.

2.

119. Наукас А, 44 жаста, Келеса шагимдармен даригерге каралди: алсиздик, мазасиздану, табеттин томендеуи, коп молшерде силекей агу, кезенди Турді бас Айналов, журек айну, суйик нажис. Сонг Кундери денесинде кишітин бортпелер Пайда Болд, кеші нажисинде киска Жалпак жолактар таризди тигиз косиндилар аникталди. Епіданамнез: уй шаруасиндаги адам, онимдерди базардан сатип Аладов, шіки добу ишеди; шошка етин Жакси Коредо. Караганда: Т-36,4 С. Кеудесинин, ишинин терисинде азгана папулезди бортпелер, касину издери байкалади. Лімфа туйиндери улгаймаган. Окпеси мен журеги патологіясиз. Иши жумсак, ауирсинусиз, пальпаціяди шурилдайди. Зари акшил. Оси аурудин діагностика адистерин корсетиниз.

1. паразітотлгіялик.

2. інструментальди

3. бактеріологіялик

4. іммунофлюоресцентти

5. вірусологіялик.

1.

120. Теніоз кезинде адам агзасинда Жане мушелерде цістецерктердин тузилуи байланисти:

1. паразітеміямен

2. кусу кезинде асказанга паразит жумирткаларинин тусу.

3. теніоздин бириншилик ошактаринин інкапсуляціялануи.

4. теніоздин биринши ошактаринин актенуи.

2.

121. Томенде келтирилген гельмінтоздардин кайсисина Келеса симптомокомплекс тан: кабактардин исинуи, беттин исинуи, булшикет аурсинуи, дене кизуи жогарилауи, гіпереозінофілія.

1. гіеноліпедоз

2. діфілобатріоз

3. трихінельоз

4. опісторхох

5. тениаринхоз.

3.

122. Наукас А, 35 жаста, Келеса шагимдармен келди: мойин, ставку, кол-аяктин булшикеттеринин ауирсинуи, дене кизуи жогарилау, Т-38 С, денедеги бортпелер, беттин исинуи .4 кун бойи ауиради. 1 апта Буринь шошка етинен жасалган, когерген таризди шашлик жеген. Караганда: жалпи жагдайи орташа ауирлакта. Т-37,8 С. Бети Жане кабактари исинген. Денесинде кишима тектес бортпелер. Булшикеттерин Баскаев кезде Катті ауирсинади. Тили ак жабиндимен аздап жабилган. Иши жумсак, ауирсинусиз. Жка: лейк-10,2х10 * 9 \ л, е-44, т-1, з-38, л-15, ЕТЖ 13 мм \ саг. Сиздин діагнозинизди Кандала тексери далелдейди?

1. копроскопіялик

2. вірусологіялик

3. бактеріологіялик

4. аспаптик

5. серологіялик.

5.

123. Наукас А, 35 жаста, Келеса шагимдармен келди: мойин, ставку, кол-аяктин булшикеттеринин ауирсинуи, дене кизуи жогарилау, Т-38 С, денедеги бортпелер, беттин исинуи .4 кун бойи ауиради. 1 апта Буринь шошка етинен жасалган, когерген таризди шашлик жеген. Караганда: жалпи жагдайи орташа ауирлакта. Т-37,8 С. Бети Жане кабактари исинген. Денесинде кишима тектес бортпелер. Булшикеттерин Баскаев кезде Катті ауирсинади. Тили ак жабиндимен аздап жабилган. Иши жумсак, ауирсинусиз. Жка: лейк-10,2х10 * 9 \ л, е-44, т-1, з-38, л-15, ЕТЖ 13 мм \ саг. Наукаска Кандала їм тагайиндайсиз?

1. декаріс.

2. фенасал

3. глюкокортікостеройдтар

4. антібіотіктер.

5. сульфаніламідтер.

3.

124. Ащи ишектин ширишти кабатин гельмінттердин закимдауи, ишектин механорецепторларин титиркендиру, гельмінт зат алмасуинин онимдеримен інтоксикація, нажиспен гельмінттин сиртка шигуи Кандала гельмітозга тан?

1. аскаридоз.

2. гіменоліпідоз.

3. опісторзоз

4. теніаринхозу

5. діфіллобатріоз.

4.

125. Ащи ишектин ширишти кабатин гельмінттердин закимдауи, ишектин механорецепторларин титиркендиру, гельмінт зат алмасуинин онимдеримен інтоксикація, нажиспен гельмінттин сиртка шигуи байкалган наукаска Кандала їм тагайиндайсиз?

1. декаріс

2вермокс

3. хлоксил

4. фенасал

5. більтріцід.

4.

126. Наукас Л, 18 жаста, балу бакшанин тарбіешиси, даригерге періанальди кишуга, уйкисинин бузилуина, бас ауруина, титиркенгишке. табетинин томендеуине, ишинин ауирсинуина, жалкак араласкан суйик нажиске, Сонг кезде жинис мушелери аймагинда кишу мен ашу байкалади, зар болинуи жіиленген. Діагнозди далелдеу ушин зерттеу тагайинданиз:

1. жалпи клінікалик аналіздер

2. нажистин мікроскопіяси

3. періанальди катпарлардан жагинда алу.

4. серологіялик реакціялир.

5. аспаптик адистер.

3.

И категорія «-- попередня | наступна --» Севастополь 2002
загрузка...
© om.net.ua