загрузка...
загрузка...
На головну

Методом фреймових опор

Дивіться також:
  1. А. Визначення опади фундаменту методом пошарового підсумовування для схеми лінійно-деформованого півпростору.
  2. Алгоритм забору глоткової слизу методом «кашельних пластинок»
  3. Алгоритм розрахунку комплексним методом
  4. Аналіз методом дерев подій і відмов
  5. аргентометрічеським методом
  6. Відповідно до цього методу наближене рішення задачі Коші шукається за допомогою неявної різницевої схеми
  7. Вакцини, отримані методом хімічного синтезу.
  8. Зважування методом «скидання»
  9. Зведення будинків методом підйому перекриттів
  10. Вопрос30. Складання рівнянь окисно-відновних реакцій електронно-іонним методом. Типи ОВР.
  11. Обчислення границі функції методом безпосередньої підстановки
  12. Виявлення рухливості протея методом «роздавленої краплі».

5.1. Понятійне мислення.

Діяльність по формуванню понять в учнів сприяє розвитку у них понятійного мислення. Формування понятійного мислення є найважливішим завданням інтелектуального розвитку особистості учня. Понятійне мислення ґрунтується на виділенні сутнісних характеристик і відносин. У структурі понятійного мислення виділяються три логічні операції (. Ясюкова, 2002):

1) виділення сутнісного ознаки;

2) встановлення категоріальної приналежності, виділення класу;

3) усвідомлення закономірних зв'язків між явищами.

При цьому основним у становленні повноцінного понятійного мислення вважається розвиток операції категоризації, так як «індивід переходить до оперування об'єктами не як самостійними сутностями, а як представниками певних пологів і класів» (Ясюкова, 2002, с. 16). Оволодіти понятійним мисленням, тобто бачити в першу чергу зв'язку між об'єктами і явищами (принципи, правила, закономірності) не просто. перевірити правиль

ність розуміння можна, запропонувавши учневі завдання, де правилом (принципом), що встановлює зв'язку, можна скористатися. «Застосування буде адекватним, якщо в учня сформувалася відповідна понятійна структура, в рамках якої відбувається ідентифікація об'єктивних зв'язків і відносин і легко здійснюється перенесення принципу діяльності в інші аналогічні ситуації» (Ясюкова, 2002, с. 15).

У методиці навчання фізики виділяється три рівні засвоєння поняття про фізичних величинах (Формування понять, 1983, с. 8).

1. якісний рівень характеризується тим, що учні засвоюють лише основу введення поняття, дають його визначення не повідомляючи формули, вказують зв'язок з іншими поняттями.

2. кількісний рівень характеризується знанням учнями формули величини, її одиниць виміру. Ряд учнів визначають поняття через ставлення величин, що утворюють формулу.

3. Загальний рівень характеризується тим, що зміст поняття учні «схоплюють» багатогранно, у взаємозв'язку, правильно поєднують взаємовідношення сторін, що розкривають сутність досліджуваних властивостей, процесів і явищ.

Однак, слід зауважити, розпливчастість названих критеріїв, що призводить до труднощів знаходження кількісних показників: як визначити показник, що враховує, наскільки багатогранно схоплюють учні зміст поняття (п.3). Не зрозуміло, як учні можуть формулювати величини без знання формул (п. 1).

Залежно від походження (способу отримання) більшість ФВ поділяються на 2 типи:

1. ФВ вводяться вченими «штучно» для опису фізичних явищ і процесів. Умовно назвемо цей вид ФВ «тип I». При цьому ФВ цього типу поділяються за формою записи ще на 2 види: а) ФВ як твір інших ФВ; б) ФВ як відношення двох інших ФВ.

2. ФВ як константи пропорційності в законах. Умовно назвемо цей вид ФВ «тип II».

Розглянемо найбільш ефективні способи формування понять про фізичні величинах обох типів.

5.2. Способи формування понять про ФВ I типу

А) Узагальнений план

При формуванні понять про ФВ у учнів рекомендується використовувати узагальнений план вивчення ФВ як засіб і ООД-інструкцію (Методика преп. Фізики, 1980, с. 23):

1. Вказати, що характеризує дана ФВ.

2. Прочитати, осмислити визначення величини.

3. Усвідомити, яка це величина - основна або похідна.

4. Якщо величина похідна, записати означальні формулу.

5. Розкрити фізичний зміст величин, що входять в означальні формулу.

6. Визначити, скалярна це величина або векторна.

7. Встановити одиницю виміру даної ФВ в СІ.

8. Вказати основні способи вимірювання величини.

Найбільш ефективно відбувається формування понять про ФВ і законах за допомогою узагальненого плану, якщо уявити його в схемном вигляді і роздати учням в якості опори (див. Рис. 1).

Рівні або етапи
зміст діяльності

           
   
I
     
 
 
 


Мал. 1. Узагальнений план вивчення ФВ

Викладений вище підхід до вивчення ФВ має недоліки:

· План лише вказує, що треба сказати і в якій послідовності, але він не допомагає учневі, як сказати.

· Розповідь за планом можливий, якщо учень попередньо вивчив матеріал, а вчитель добре його пояснив.

· План не може бути використаний для освоєння ФВ II-го типу.

Б) Формування понять про ФВ як творі інших ФВ за допомогою фреймових схем

Фреймовий підхід за допомогою інструкцій - фреймових схем дозволяє інтенсивно і з високою ефективністю формувати в учнів навички формулювання ФВ (Гуріна, 2007, 2008, 2009).

Розглянемо спочатку ФВ, що визначаються через твір кількох інших фізичних величин і спосіб їх вивчення за допомогою фреймових схем.

Поняття, що визначаються через твір кількох інших фізичних величин: механічна робота (A = F r cos (FUr), імпульс (p = mv), магнітний потік Ф = В S cos (nUS), момент сили та ін. Мають стереотипну форму записи, характерну для операції множення і яку можна зобразити у вигляді геомертіческіх символів в такому вигляді:

 ? = O D a
 (3)

 
 


Тут геометричні фігури є слотами - порожніми вікнами, в які поміщаються позначення (літерні вирази) ФВ, а сама схема - каркас формули. Сконструюємо фреймової схему-опору сценарного типу підставі каркаса формули (1):

- Додамо ключові словосполучення, що входять до формулювання ФВ:

- Добудуємо каркас схеми, додавши в якості ієрархічних поверхів етапи, що розкривають зміст ФВ (фізичний зміст ФВ, одиницю ФВ, найменування одиниці ФВ, формулювання одиниці ФВ).

Схема 1 (рис.2) дозволяє розгорнути відповідь про будь-ФВ такого виду за певним жорсткого сценарію

Схема №1 ФВ як твір інших величин 1. Каркас формули:
 ? = ОD; ? = Про D a

2. Каркас формулювання:

 - Фізична величина, що дорівнює добутку

о, D іa.

3. Фізичний сенс поняття :

-ФВ, Чисельно рівна про при D = 1 і a= 1

4. Найменування одиниці ФВ:[] = [O] [D] [a].

5. Одиниця ФВ:

1 [] = 1 [O] 1 [D] 1 [a]

Мал. 2.Фреймова схема-сценарій для вивчення ФВ I-го типу

Б) Формування понять про ФВ як відносини інших ФВ за допомогою фреймових схем

Схема-опора №2 використовується для навчання розуміння і формулювання ФВ, виражених формулами у вигляді відносини двох інших ФВ, наприклад, тиску P = F / S, потужності N = A / t, напруженості електричного поля E = F / q, потенціалу j = A?/ Q, електроємна С = q / j і ін. Мають стереотипну Стереотипність в формі запису, яка відображає дію ділення. Всі наведені вище формули можна зобразити у вигляді однієї схеми із знакових символів - порожніх віконець різної форми, або однакової форми, але різного кольору, в які поміщаються літерні вираження ФВ:


(4)

Схема №2 (рис. 3). відображають структуру формул, із загальним формальною ознакою, яким є операція ділення двох інших ФВ.

 Схема №2 ФВ як відношення двох інших величин
 
 
 1. Каркас формули:


 ? =

2. Каркас формулювання:

- Фізична величина, що дорівнює відношенню Про до D.

3. Фізичний сенс  :

 - ФВ, чисельно рівна про, якщо D = 1 (од. вел.)

4. Найменування одиниці ФВ:

 
 
 [Про] [•] = [D]


5. Одиниця ФВ:

 
 
 1 [О] 1 [•] = 1 [D]


Мал. 3. Фреймова схема-сценарій для вивчення ФВ I-го типу

В результаті роботи зі схемами №1 і №2 у учнів формуються такі вміння.

1. Давати визначення фізичної величини.

2. Визначати фізичний зміст досліджуваного поняття.

3. Визначати найменування одиниці фізичної величини [  ].

4. Визначати одиницю виміру досліджуваної фізичної величини в системі Сі 1 [ ].

5. Самостійно застосовувати вміння до нової ситуації.

Схеми включають пункти узагальненого плану, що відображає послідовність відповідних розумових дій:

Формули для закріплення розумових дій при роботі зі схемами наведені в табл. 3.

Таблиця 3. Формули для закріплення розумових дій

 До схеми №1  До схеми №2
 p = m v - імпульс A = F s cos (Fs) - робота M = F l - момент сили p = | q | l - дипольний момент p = I S - магнітний момент контуру Ф = B S cos (Bn) - магнітний потік L = m v r - момент імпульсу F t - імпульс сили  a = v / t - прискорення E = F / q- напруженість? = П / q - потенціал I = q / t - сила струму N = A / t - потужністьv = N / t - частота? = А * / q - е д з P = F / S - тиск

Схема №3 є окремим випадком схеми 2 і застосовується для навчання учнів формулювання і розуміння різних фізичних коефіцієнтів (рис.4).

 
 
 1. Каркас формули:

Проблеми формування в учнів фізичних понять «-- попередня | наступна --» схема №3
загрузка...
© om.net.ua