загрузка...
загрузка...
На головну

ТЕМА 5. ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ. ОБЛІКОВИЙ ЦИКЛ І ПІДГОТОВКА ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

Класифікація рахунків

Взаємозв'язок синтетичних рахунків з аналітичними

Синтетичний рахунок «Паливо»

субрахунки


«Бензин» «Дизельне паливо» «Інші»

аналітичні рахунки

«Бензин» «Бензин» «Бензин»

АІ-93 А-76 АІ-91

4.Класифікація рахунків характеризує систему рахунків як найважливішого елемента методу бухобліку, сприяє їх правильному застосуванню для обліку коштів та здійснення господарських процесів. Застосовувані в бухобліку рахунку не однакові за економічним змістом обліковуються на них об'єктів, за призначенням, структурними особливостями та іншими ознаками. У зв'язку з цим їх потрібно класифікувати, згрупувати, т. Е. Поділити на якісно однорідні групи, що дозволить виявити характерні особливості кожної окремої групи рахунків, зрозуміти їх зміст і способи використання в обліку.

Класифікують рахунки за двома ознаками:

1. за економічним змістом. В основу покладена класифікація засобів і джерел. Ця класифікація дає можливість встановити, що враховується на тих чи інших рахунках, і в результаті отримати систематизовану економічну інформацію про об'єкти обліку;

2. за призначенням та структурою. дозволяє встановити, які рахунки повинні застосовуватися для отримання тих чи інших економічних показників про обліковується об'єкт.

Обидві класифікації тісно пов'язані між собою і взаємообумовлені. Будова рахунку, його структура визначають характер оборотів по дебету і кредиту, його сальдо. Будова рахунку залежить не тільки від його економічного змісту, а й від призначення. Одні рахунки застосовуються для відображення руху і стану матеріальних цінностей, інші - для обліку витрат на виробництво продукції, треті - для визначення доходів.

Рахунки бухгалтерського обліку


Рахунки коштів і їх джерел рахунки процесів і їх результатів Забалансові

Основні Регулюючі (контрарние)

 Власний капітал
 витрати
 транзитні
 доходи
 калькуляційні
 Збірно-розподільчі
 Розрахункові
 Інвен тарні
 де ніжні
 інвес- тиції

 Фінансово-результатні


Основні рахункизастосовуються для контролю за наявністю і рухом господарських коштів і джерел їх утворення, так як враховуються на них об'єкти є основою господарської діяльності. Вони підрозділяються на підгрупи:

Інвентарні.Призначені для контролю за надходженням, вибуттям та залишками матеріальних цінностей. Надходження цих коштів показується за дебетом, вибуття - по кредиту, рахунок активний, залишок дебетовий. Аналітичний облік ведеться в грошовому і натуральному вираженні.

Грошові.Для контролю за наявністю та надходженням коштів, що зберігаються в банках, в касі в різних валютах. Рахунки активні, дебет показує надходження, кредит - вибуття, залишок дебетовий.

інвестиціїв акції, статутні капітали інших суб'єктів, а також фінансові інвестиції. За структурою рахунки активні.

Власний капітал.Рахунки застосовуються для обліку освіти і користування власних джерел суб'єкта, за структурою відносяться СКО (пасивні). За кредитом відображається збільшення джерел, за дебетом - вибуття джерел. Кредитове сальдо показує наявність фондів на підприємстві.

Розрахункові рахунки служать для обліку розрахунків підприємства з його дебіторами і кредиторами. Різний характер розрахунків обумовлює різну будову цих рахунків і отримання з їх допомогою різних показників.

Регулюючі рахунки.З їх допомогою коригується оцінка господарських засобів в поточному обліку. Господарські засоби суб'єкта оцінюються на основі фактичних витрат на їх виробництво і придбання. Регулюючі рахунки, уточнюють або регулюють оцінку будь - якого виду засобів. З цією метою крім основного рахунку в поточному обліку ведеться ще один пов'язаний з ним регулюючий рахунок. Для знаходження фактичної величини обліковується об'єкта сума регулюючого рахунку вираховується з суми основного рахунку. Основні засоби та нематеріальні активи з моменту їх отримання або введення в дію і до вибуття враховуються до первісної вартості. Відокремлено на окремому рахунку відображається сума їх зносу на даний момент. Зіставивши первісну вартість із сумою зносу, т. Е. Віднявши знос, отримуємо фактичну (залишкову) вартість основних засобів.

Рахунки процесів і їх результатів підрозділяються на:

Збирацько - розподільчі рахунки.Служать для збору тих витрат і доходів, які в момент їх оплати або нарахування не можуть бути віднесені безпосередньо на відповідні об'єкти, це «Накладні витрати», «Витрати майбутніх періодів» - рахунки активні і «Доходи майбутніх періодів» - пасивні.

Калькуляційні рахунки. Призначені для обліку всіх витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою обчислення собівартості продукції, матеріалів робіт.

Рахунки доходів - доходи від основної та неосновної діяльності. Рахунки пасивні, за кредитом відображається нарахування (отримання) доходу, в кінці року вони описуються на збільшення підсумкового доходу.

Транзитні рахунки (одноденні). Використовуються для обліку одноелементні витрат. В кінці місяця зараховуються на калькуляційні рахунки. Так само, як калькуляційні, залишків ці рахунки не мають, в кінці місяця вони повинні бути закриті, крім 21 підрозділу (в кінці місяця показується залишок незавершеного виробництва).

Рахунки витрат. За структурою рахунки активні, за дебетом відображається збільшення витрат, в кінці року всі витрати списуються на зменшення підсумкового доходу.

Фінансово - результатні.«Операційно - результатні рахунок» - підсумковий дохід. За дебетом відображаються витрати суб'єкта, а по кредиту - доходи. Кредитовий залишок показує дохід, дебетовий - збиток. Сальдо на цьому рахунку не буває, так як, в кінці звітного періоду отримана різниця списується на рахунок «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)». - Чистий дохід, що відбивається в розпорядженні підприємства після оподаткування (корпоративний прибутковий податок 30%).

позабалансові рахунки відображають кошти, які не належать даному підприємству, а перебувають на відповідальному зберіганні або в тимчасовому користуванні. Ці кошти можна враховувати із засобами, що належать підприємству. Всі операції, що зачіпають позабалансові рахунки, відображаються не подвійним записом, а односторонньої, тільки по дебету або тільки по кредиту.

6.Типовий план рахунків фінансово-господарської діяльності господарюючих суб'єктів - це систематизований зашифрований перелік синтетичних рахунків, згрупованих за економічним змістом, складений за принципом убування ліквідності і розподілу активів і зобов'язань на короткострокові та довгострокові. Наведені показники є чотиризначний код або номер. Розробка Робочого плану рахунків є визначення четвертої цифри коду, після цього цей номер буде іменуватися рахунком.

Для полегшення роботи з Планом рахунків кожному підрозділу і його рахунках присвоюється номер (код), який може замінити його найменування.

Аналітичні рахунки в Типовому плані рахунків не передбачено. Кажлой суб'єкт має право відкривати субрахунка в робочому плані рахунків, який затверджується керівникомсуб'єкта в обліковій політиці.

Основа для розробки Робочого плану має наступну структуру:

1. Короткострокові активи

2. Довгострокові активи

3. Короткострокові зобов'язання

4. Довгострокові зобов'язання

5. Капітал і резерви

6. Доходи

7. Витрати

8. Рахунки виробничого обліку

Контрольні питання:

1. Що являють собою рахунки?

2. У чому відмінність дебету від кредиту?

3. Як визначається сальдо активного рахунку?

4. Дайте визначення подвійного запису.

5. Як називається зв'язок між рахунками, що виникає в результаті

подвійного запису?

6. Що являють собою синтетичні рахунки?

7. Чи знаєте Ви, способи виправлення помилок?

8. На які види поділяються рахунки бухобліку?

9. Що означає відкрити рахунок?

10. Чим відрізняється складна проводка від простої?

Список літератури:

1. Закон Республіки Казахстан «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 28.02.2007 р №234-ІІІ

3. Стандарти бухгалтерського обліку (Постанова Національної комісії з бухобліку №3 від 13.11.96г.)

4. Концептуальна основа для підготовки та подання фінансової звітності (наказ МФ РК від 29.10.02 р №542)

5. Перелік груп синтетичних рахунків Робочого плану, рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності суб'єктів

6. Інструкція по розробці Робочого плану рахунків для організацій, що складають фінансову звітність відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (наказ МФ РК від 22.12.05 р №426)

7. Радостовец В. К. Бухгалтерський облік на підприємстві. Алмати, 2000 р .;

8. Нурсеітов Е. О. Бухгалтерський облік в організаціях: Навчальний посібник, Алмати, 2006 р

9. Сейдахметова С. М. Сучасний бухгалтерський облік. Алмати, 1998 г.

10. Бабаєв Ю. А. Теорія бухгалтерського обліку. Москва,. 1999 р

План лекції:

1. Законодавче регулювання бухгалтерського обліку в Республіці Казахстан

2. Облікова політика

3. Обліковий цикл. його етапи

4. Документація. документообіг

5. Способи виправлення помилкових бухгалтерських записів

6. Проведення інвентаризації

мета заняття -розгляд бухгалтерських документів, їх призначення та класифікації, проведення інвентаризації, способи виправлення помилкових бухгалтерських записів, складання вступного балансу, реєстрації та аналізу господарських операцій та їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку. Рознесення бухгалтерських записів з журналу на бухгалтерські рахунки, закриття тимчасових рахунків.

Ключові слова: документ, документообіг, реєстрація, облікові регістри, облікова політика, пробний баланс, інвентаризація.

1. Державне регулювання системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Республіці Казахстан здійснюється Міністерством фінансів Республіки Казахстан.

Міністерство фінансів:

1) забезпечує формування та реалізацію державної політики в галузі бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

2) визначає порядок ведення бухгалтерського обліку;

3) приймає нормативні правові акти Республіки Казахстан з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

4) розробляє і затверджує національні стандарти і методичні рекомендації до них;

5) розробляє і затверджує типовий план рахунків бухгалтерського обліку;

6) публікує в періодичних друкованих виданнях національні стандарти в порядку, встановленому законодавством Республіки Казахстан;

7) взаємодіє з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності з іншими державними органами і професійними організаціями;

8) затверджує кваліфікаційні вимоги, що пред'являються до професійних бухгалтерів, з урахуванням рекомендацій консультативного органу.

Для регулювання системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Республіці Казахстан, встановлення принципів, основних якісних характеристик і правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Республіці Казахстан прийнятий Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 28 лютого 2007 року, № 234-ІІІ . Дія цього Закону поширюється на:

-індивідуальним підприємців;

-Юридичні особи, філії та представництва іноземних юридичних осіб, зареєстровані на території Республіки Казахстан відповідно до

Керівництво або індивідуальний підприємець може в залежності від обсягу облікової роботи:

1) заснувати бухгалтерську службу як структурний підрозділ, очолюване головним бухгалтером;

2) ввести в штат посаду головного бухгалтера;

3) передати на договірних засадах ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності бухгалтерської або аудиторської організації або професійного бухгалтеру;

4) вести бухгалтерський облік особисто.

Державне регулювання системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Республіці Казахстан здійснюється уповноваженим органом.

Поряд з державним регулюванням в Республіці вводиться і недержавне регулювання системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності, яке здійснює консультативний орган.

Дорадчий орган створюється у формі консультативно-дорадчого органу, склад якого затверджується уповноваженим органом за погодженням з Національним Банком Республіки Казахстан, і діє на основі положення про нього.

До складу консультативного органу входять представники державних органів, некомерційних організацій, суб'єктів приватного підприємництва, організацій з часткою участі держави, державних підприємств.

Поряд з законом про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Республіці Казахстан діють міжнародні стандарти фінансової звітності та національні стандарти фінансової звітності.

Складання фінансової звітності здійснюється організаціями відповідно до міжнародних стандартів, опублікованими на державному або російською мовою організацією, що має письмовий дозвіл на їх офіційний переклад і публікацію в Республіці Казахстан від Фонду Комітету міжнародних стандартів фінансової звітності.

Стандарти - це правила підготовки фінансової звітності. Для досягнення уніфікації принципів бухобліку, використовуваних для фінансової звітності в усьому світі, в 1973 р був створений Комітет міжнародних стандартів фінансової звітності. КМСФО розроблений, опублікований і рекомендований до повсюдного ухваленню й дотриманню 41 міжнародний стандарт фінансової звітності.

У відповідність з МСФЗ 1 облікова політика являє собою основоположні принципи, методи, процедури, правила і практика, прийняті компанією для підготовки та подання фінансової звітності. Іншими словами облікова політика - це сукупність прийомів і способів, що приймаються керівником підприємства для ведення бухгалтерського обліку та розкриття фінансової звітності, відповідно до її принципами і засадами.

Відомі два методи складання звітності відповідно до МСФЗ. Це метод трансформації фінансової звітності та конверсія.

метод трансформації являє собою коригування показників попередніх звітних періодів. Організація відображає в обліку операції та події за національними стандартами, а потім виробляються коригування фінансової звітності так, щоб вони відповідали МСФЗ.

конверсія, Або метод паралельного обліку, полягає в тому, що облікові дані формуються в двох системах фінансової звітності, в результаті є звіт в форматі національних стандартів і форматі МСФЗ.

2. Облікова політика - Це прийнята організацією сукупність способів ведення бухгалтерського обліку. Облікова політика формується головним бухгалтером і затверджується керівником організації.

У сучасному розумінні облікова політика компанії - це основоположний документ, в якому максимально повно розкриваються всі наявні особливості бухгалтерського обліку в конкретному періоді діяльності компанії. При своєму правильному формуванні облікова політика забезпечує ефективну взаємодію беруть участь в обліковому процесі структур організації і мінімізує матеріальні, трудові і тимчасові витрати в ході вирішення питань.

Як результат, грамотно розроблена облікова політика фірми дозволяє:

· Вибирати ефективну схему для ведення бухгалтерського і податкового обліку;

· Знижувати фінансові і податкові ризики;

· Оптимізувати схему оподаткування.

До слова, саме облікова політика може стати вирішальним аргументом в суперечках з податковою інспекцією, надавати значну допомогу в питанні захисту інтересів платника податків в судах. Однак щоб дійсно допомогти компанії відстояти свою позицію, дана політика повинна розроблятися професіоналами з урахуванням специфіки діяльності організації.

Отже, розробка облікової політики спрямована на підготовку комплексу документів, які регламентуватимуть діяльність бухгалтерської служби та надавати в її розпорядження сукупність різних внутрішньофірмових стандартів, адаптацію до наявних систем комп'ютеризованого обліку, раціональний механізм зі складання внутрішньої і зовнішньої бухгалтерської звітності.

Слід зазначити, що, перш за все, в чітко складеної облікову політику зацікавлене саме підприємство, оскільки основними цілями, що досягаються її розробкою та наступним затвердженням, є закріплення правил і основних методик ведення бухгалтерської та податкової звітностей, а заодно і регулювання організаційних моментів бухобліку. Таким чином, розробка облікової політики покликана уніфікувати всі форми і методи звітності, існуючі на підприємстві, максимально ефективно організувати між структурними елементами підприємства документообіг (і в горизонтальній, і у вертикальній площинах). В кінцевому підсумку облікова політика буде не тільки полегшувати і спрощувати роботу з обліку і підвищувати ефективність документообігу, але також економити трудовитрати підприємства і його матеріальні ресурси.

3. Кожен новий звітний період господарюючий суб'єкт починає зі вступного балансу, т. Е. Балансу, складеного на перше число звітного періоду. Реєстрація господарських операцій та їх відображення виробляються в «Журналі реєстрації господарських операцій». Контрольним інструментом бухгалтерських процедур є відомість або, як ще її називають пробний баланс. Її використовують для контролю обороту і залишків по всіх синтетичних рахунках. Завершальним етапом обробки бухгалтерської інформації виступає складання заключного балансу - балансу на останнє число звітного періоду.

Обліковий цикл являє собою послідовність етапів облікового процесу, починаючи з аналізу фінансових операцій до складання фінансової звітності і закриття рахунків.

Обліковий цикл складається з наступних етапів:

1. Оформлення первинних документів (прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, меморіальний ордер)

2. Реєстрація операцій

3. Перенесення підсумкових сум з операційної книги в Головну книгу в кінці місяця

4. Узгодження залишків рахунків за допоміжною книзі з балансом відповідних контрольних рахунків Головної книги

5. Підготовка пробного балансу на кінець місяця

6. Підготовка фінансових звітів на основі пробного балансу

7. Закриття рахунків прибутків і збитків

8. Складання річних фінансових звітів

4. Розвиток бухгалтерського обліку в значній мірі пов'язано з розробкою і застосуванням різноманітних облікових регістрів з определнной послідовністю і способами записи в них. Будь-яку форму бухгалтерського обліку можна розглядати як систему, що включає стадії введення, процесу перетворення і виведення інформації.

Документ - це матеріальний носій, що містить у зафіксованому вигляді інформацію про совершившейся господарської операції, оформленої в установленому порядку.

Документація - спосіб первинної реєстрації господарської операції і обгрунтування правильності бухгалтерських записів. Жодна запис не може бути зроблена без відповідного оформлення його документом.

За призначенням документи поділяються на:

· Розпорядчі (накази, розпорядження, угоди, договору поставки, купівлі-продажу)

· Виправдувальні (рахунки, прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер і т. П.)

· Документи бухгалтерського оформлення (довідки, відомості)

· Комбіновані (реєстри, зведені відомості)

· Разові (прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, платіжні доручення, авансові звіти, довіреності)

· Накопичувальні (реєстри, лімітно-забірні карти, інвентарні картки, накопичувальні відомості)

· Первинні (рахунки, накладні, прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, чеки, довіреності)

· Зведені (звіт касира, реєстри, акт списання, акти звірки ...)

· Внутрішні (договори, рахунки, довіреності на отримання, картки обліку ОС)

· Зовнішні (довіреності на відпустку, рахунки до оплати)

· Типові (рахунки-фактури, акти приймання-передачі, картки обліку матеріалів)

· спеціалізовані

Всі документи повинні бути складені своєчасно, містити достовірні дані, мати обов'язкові реквізити, зміст господарської операції та її підставу, підписи осіб, відповідальних за утримання операції і правильність її оформлення.

До відання бухгалтерських документів пред'являються певні вимоги, основними з яких є: документальність записів, стислість і ясність записів, взаємний контроль записів.

Документи повинні складатися акуратно, текст і цифри написані чітко і розбірливо, підписи в документах повинні бути розбірливими. Ні в тексті, ні в цифрових даних не дозволяються підчищення, помарки і виправлення. Відповідальність за достовірність даних несуть посадові особи, які підписали цей документ.

Бухгалтерські документи з моменту їх виписки до моменту передачі в архів знаходяться в русі, проходять ряд етапів облікової обробки. Такий рух документів отримало назву документообіг.Він включає в себе стадії, кожну з яких проходять майже всі документи: складання документа, його прийом в бухгалтерію, запис даних документа в облікові регістри, передача в поточний архів.

Основним завданням правильної організації документообігу є прискорення руху документів, яке при високій якості оформлення є одним з принципів організації бухгалтерського обліку.

Організація документообігу повинна відповідати наступним вимогам:

· На кожен вид документів визначається найкоротший шлях просування, що виключає зайві операції і інстанції

· Призначаються конкретні виконавці, відповідальні за оформлення документів і їх обробку на кожній інстанції; терміни обробки документів повинні бути мінімальними.

6.Застосування того чи іншого способу залежить від характеру помилки і часу її виявлення.

Найбільш простим є коректурний спосіб виправлення помилкових записів. Він застосовується в тих випадках, коли помилковий запис в обліковому реєстрі виявлена до складання балансу та сама помилка допущена тільки в регістрі. В такому випадку виправлення помилки здійснюється тим же способом, як і в документах, тобто шляхом закреслення тонкої рисою помилкового тексту або суми і написи правильного тексту (суми) над закресленим. Виправлення помилкового запису в реєстрі коректурним способом, що і в документі, обмовляється на полях регістра (по можливості на тій же сходинці) і підписується головним бухгалтером.

Інший спосіб виправлення помилок в облікових регістрах називається додаткової проводкою. Цей спосіб виправлення помилки застосовується незалежно від часу її виявлення - до або після складання балансу - у всіх випадках, коли в облікових регістрах вказана правильна кореспонденція рахунків, але сума операції зменшена. Така проводка записується по рахунках синтетичного і аналітичного обліку на загальних підставах з іншими проводками.

Третій спосіб виправлення помилок називається "червоне сторно ". Спосіб червоного сторно заснований на застосуванні в бухгалтерському обліку негативних чисел і полягає він у наступному. Якщо при перевірці записів в облікових регістрах буде виявлена помилка в кореспонденції рахунків, допущена як в самій проводці, так і в записах на рахунках, то складається нова проводка, в якій червоними чорнилом повністю повторюється текст раніше складеної помилковою проводки. Ця проводка на загальних підставах з іншими записується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку, причому всі записи в регістрах, як і в проводці, робляться тільки червоним чорнилом. Потім складається звичайним чорнилом нова проводка, але вже з правильної кореспонденцією рахунків. Ця проводка, як і в інших випадках, записується у відповідні регістри синтетичного і аналітичного обліку.

При підрахунку оборотів в регістрах синтетичного та аналітичного обліку всі суми, написані червоним чорнилом, не складаються, а навпаки, віднімаються. Таким чином, числа, написані червоним чорнилом, вважаються такими, що підлягають вирахуванню. Так як вони повторюють раніше написані позитивні числа, то тим самим досягається їх виключення із загального підсумку оборотів, що і погашає неправильний запис. Записи, зроблені на підставі останньої - правильної проводки, покажуть справжню величину оборотів, які підлягають відображенню на відповідних рахунках синтетичного і аналітичного обліку.

7. Інвентаризація -Метод бухгалтерського обліку, за допомогою якого зіставляються і регулюються облікові дані в засобах суб'єкта з їх фактичною наявністю з метою забезпечення відповідності цих показників.

Основною вимогою, що пред'являються до бухгалтерської звітності, є її достовірність (реальність статей). Тому для підтвердження даних звітності підприємству необхідно проводити інвентаризацію.

Контрольні питання:

1. Що таке бухгалтерський документ.

2. Форми бухгалтерських документів.

3. Що таке реквізити документа.

4. Що таке обліковий реєстр?

5. Класифікація облікових регістрів.

6. Основні способи виправлення бухгалтерських помилок.

7. Визначення інвентаризації. види інвентаризації

8. Поняття «обліковий цикл».

9. Що таке пробний баланс.

10. Назвіть форми бухгалтерського обліку

Список літератури:

1. Закон Республіки Казахстан «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 28.02.2007 р №234-ІІІ

3. Стандарти бухгалтерського обліку (Постанова Національної комісії з бухобліку №3 від 13.11.96г.)

4. Концептуальна основа для підготовки та подання фінансової звітності (наказ МФ РК від 29.10.07 р №542)

5. Типовий план рахунків бухгалтерського обліку та фінансової звітності, №185 від 23.05.2007 р

6. Інструкція по розробці Робочого плану рахунків для організацій, що складають фінансову звітність відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (наказ МФ РК від 22.12.05 р №426)

7. Радостовец В. К. Бухгалтерський облік на підприємстві. Алмати, 2000 р .;

8. Нурсеітов Е. О. Бухгалтерський облік в організаціях: Навчальний посібник, Алмати, 2006 р

ТЕМА 4. БУХГАЛТЕРСКИЕ РАХУНКУ І ПОДВІЙНА ЗАПИС «-- попередня | наступна --» ТЕМА 6. ОБЛІК ПОТОЧНИХ АКТИВІВ
загрузка...
© om.net.ua