загрузка...
загрузка...
На головну

ТЕМА УРОКУ: 8. Економіка і населення Росії в 90-і рр. ХХ ст

9. ПРОМИСЛОВІСТЬ ТА СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. Промисловий розвиток Росії в 90-і рр. зазнало серйозних якісних змін.

Нове керівництво Російської Федерації ставило завдання: перебудова економіки з планово-директивних рейок на ринкові, з подальшим входженням Росії в світовий ринок.

Наступним етапом передбачалося прискорене просування країни до побудови інформаційного суспільства.

У 90-і рр. в Росії сталася

- Приватизація величезної державної власності;

- Склався товарний ринок;

- Частково конвертованою валютою став рубль;

-початок формування національного фінансового ринку;

-з'явилося зростаючий рік від року ринок робочої сили.

Однак вирішити поставлені в ході економічних реформ завдання в повній мірі не вдалося.

Результатом стало різке падіння в 90-і рр. рівня як промислового, так і сільськогосподарського виробництва в порівнянні з попереднім часом.

Об'єктивні та суб'єктивні причини різкого падіння виробництва:

1. Стартові умови реформ виявилися вкрай несприятливими. Зовнішній борг СРСР, який перейшов до Росії в 1992 р перевищував за деякими підрахунками 100 млрд. Доларів. У наступні роки він значно виріс.

2. Диспропорції розвитку економіки також збереглися.

3. «Відкритість» російської економіки для іноземних товарів і послуг допомогла в короткий термін ліквідувати товарний дефіцит - головну хвороба радянської економічної системи. Однак виникла конкуренція з імпортними товарами, які в силу більш сприятливих умов господарювання виявляються дешевше аналогічних російських товарів, привела до серйозного спаду вітчизняного виробництва (лише після кризи 1998 р російські виробники зуміли частково переломити цю тенденцію в свою користь).

4. Наявність величезних віддалених від Центру дотаційних районів країни (Сибір, Північ, Далекий Схід) в умовах несформованого ринку боляче вдарило по федеральному бюджету, який опинився не в змозі впоратися з різко виросли витратами. 5. Граничного зносу досягли основні виробничі фонди.

6. Розрив господарських зв'язків, що пішов за розпадом СРСР, призвів до припинення випуску багатьох висококласних видів продукції.

7. Чималу роль зіграли також невміння господарювати в незвичних умовах, вади в політиці приватизації, перепрофілювання багатьох підприємств у зв'язку з конверсією військового виробництва, різке скорочення державного фінансування, падіння купівельної спроможності населення.

8. Істотний негативний вплив на економіку країни надав світова фінансова криза 1998 р і несприятлива кон'юнктура зарубіжних ринків.

З'явилися і причини суб'єктивного порядку.

1. В ході реформ у їх ініціаторів склалося хибне уявлення про те, що в умовах переходу до ринку роль держави в економіці слабшає (ЄЛЬЦИН, ГАЙДАР, ЧУБАЙС).

Однак історичний досвід показує, що в умовах ослаблення держави наростає громадська нестабільність і руйнується господарство. Лише в сильній державі стабілізація економіки настає швидше, а реформи ведуть до підйому економіки. Відмова від елементів планування і централізованого управління відбувався в той час, коли провідні країни шукали шляхи щодо його вдосконалення.

2. До негативних результатів вело і копіювання західних моделей економіки, відсутність серйозного вивчення специфіки історичного розвитку власної країни. 3. Недосконалість законодавства створювало можливість, не розвиваючи матеріального виробництва, отримувати надприбутки шляхом створення фінансових пірамід т. П.

Виробництво промислової і сільськогосподарської продукції до кінця 90-х рр. склало лише 20-25% від рівня 1989 р Рівень безробіття виріс до 10-12 млн. чоловік.

4. Орієнтація виробництва на експорт привела до формування нової структури вітчизняної промисловості - її основу склали підприємства добувної та обробної промисловості.

Країна втратила лише за 10 років понад 300 млрд. Доларів вивезеного капіталу. Згортання власного промислового виробництва призвело до початку процесів деіндустріалізації країни.

Якщо в ХХ століття Росія вступила в першій десятці промислово розвинених країн, то в 2000 р вона з виробництва промислової продукції на душу населення опинилася на 104-му місці в світі, а за валовими показниками її виробництва - у другому десятку.

За сукупністю основних економічних показників Росія займала до цього часу 94-е місце. По ряду показників Росія відставала тепер уже не тільки від розвинених країн Заходу, а й від Китаю (втричі), Індії (вдвічі) і навіть від Південної Кореї.

Незважаючи на вжиті до кінця 90-х рр. заходи щодо пожвавлення економіки і навіть намітився ріст промисловості, основа економіки Росії залишається колишньою - залежність від продажу сировини і особливо нафти і природного газу. Наскільки небезпечним є такий стан наочно продемонструвала ситуація, пов'язана з намітився на початку ХХІ ст. падінням світових цін на енергоносії.

11. СОЦІАЛЬНА політика в РОСІЇ в 90 -е р.р.

В умовах затяжної економічної кризи розвиток соціальної сфери також знаходилося в досить хворобливому стані.

В умовах різкого скорочення надходжень до бюджету витрати на науку, освіту, охорону здоров'я, пенсійне забезпечення скоротилися майже в 20 разів!

У перші роки економічної реформи це поставило соціальну сферу в вкрай важке становище.

1. НАУКА і ВПО. Середня заробітна плата науковців становила до кінця 90-х рр. - 12-14 доларів на місяць при прожитковому мінімумі 50 доларів.

Через брак коштів припинилося перспективне планування наукових робіт (яке раніше здійснювалося на 20 років вперед).

Проте, проявилися і деякі позитивні тенденції.

Вперше в історії країни чисельність студентів вузів склала 246 осіб на 10 тис. Населення.

Однак цей показник став можливий завдяки відкриттю безлічі приватних навчальних закладів, рівень освіти в багатьох з яких залишався досить низьким.

2. Вітчизняна охорона здоров'я було позбавлене можливості надання безкоштовної повноцінної допомоги хворим і до кінця 90-х рр. займало за основними найважливішими показниками 131-е місце в світі.

3. Нижче прожиткового мінімуму виявилися пенсії по старості та інвалідності.

Під приводом відсутності бюджетних коштів влада країни на початку 90-х рр. прибрали з Конституції право громадян на повну загальну середню освіту, безкоштовне житло та медичне обслуговування.

4. За 10 років помітно змінилася соціальна структура суспільства. Питома вага багатих росіян склав - 3-5%, середній клас - 12-15%, по 40% - бідні і злиденні.

Все це вимагало радикального перегляду самих основ соціальної політики з метою забезпечення захисту населення в перехідний період.

Такий перегляд почався з обирання главою держави в 2000 р. В. В. Путіна.

- Була розроблена концепція поступового переходу до 12-річної шкільної освіти.

- З ініціативи Президента було прийнято рішення про повну комп'ютеризації сільських шкіл.

- Влітку 2001 Державна рада розглянула концепцію модернізації вітчизняної системи освіти, яка була віднесена до розряду пріоритетних напрямків державної політики.

- Витрати на освіту в проекті бюджету Росії на 2002 р перевищили витрати на оборону.

- Була запропонована принципово нова модель пенсійної реформи, покликана, за словами уряду, поліпшити становище самої незахищеної категорії населення.

- Намітилися заходи по перебудові системи охорони здоров'я.

12. ДЕМОГРАФИЯ. Соціально-економічна ситуація в країні не могла не відбитися на демографії.

Якщо на початку ХХ ст. 76% населення країни становили громадяни у віці до 50 років, то до кінця століття було майже така ж кількість осіб пенсійного та передпенсійного віку. Середній вік жителів Росії приблизно 56 років, в той час як, за прогнозами, в США і Західній Європі він через кілька років буде 35-40 років, а в Китаї і Японії - 20-25 років.

За 1997 - 2000 рр. дитяче населення Росії скоротилося на 4 млн. чоловік і склало 39 млн. чоловік. Низький рівень життя привів до того, що відсоток здорових дітей неухильно скорочувався, в 2001 р таких дітей серед молодших школярів було тільки 8 - 10%, середнього шкільного віку - 6%, а серед школярів старших класів - лише 5%.

З 1993 р в Росії смертність перевищувала народжуваність, і незабаром природний спад населення досягла 1 млн. Осіб на рік. Середня тривалість життя жінок стала тепер не 75 років (як у 1979 р), а лише 69, чоловіків - 69, а 56.

За 10 років населення Росії скоротилося більш ніж на 10 млн. Чоловік. При збереженні такої тенденції створилася загроза скорочення населення країни до 2015 р ще на 22 млн. Чоловік (сьома частина жителів Росії).

Для виправлення цієї ситуації Уряд країни прийняв цілий комплекс заходів щодо підвищення життєвого рівня населення.

З ПОСЛАНЬ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ (2008)

Розподілу природних ресурсів на суші і в Світовому океані «-- попередня | наступна --» Якщо нинішня тенденція збережеться, виживаність нації опиниться під загрозою. Нам реально загрожує стати старіючої нацією. Сьогодні демографічна ситуація - одна з тривожних.
загрузка...
© om.net.ua