загрузка...
загрузка...
На головну

Питання 1. Принципи і цілі спілкування з керівництвом економічного суб'єкта

При спілкуванні з керівництвом об'єкта аудиту (особами, що входять до виконавчих органів або відповідальними за ведення справ) аудиторській фірмі слід дотримуватися загальноприйнятих моральних норм, а також керуватися принципами професійної етики аудиторів.

незалежність аудиторської організації від економічного суб'єкта і його керівництва повинна розглядається з точки зору формальних і фактичних обставин. Незалежність аудиторської організації визначається відповідно до законодавства РФ і правилами (стандартами) аудиторської діяльності.

Чесність і об'єктивність в спілкуванні з економічним суб'єктом полягають в тому, що основою для висновків, рекомендацій і висновків аудиторської організації може бути тільки достатні обсяг необхідної інформації. Аудиторська організація не повинна допускати, щоб упередженість, забобони або чиниться на неї тиск могли позначитися на спілкуванні з керівництвом економічного суб'єкта і, отже, на об'єктивності її висновків, рекомендацій і висновків.

Аудиторська організація не повинна надавати послуги, надавати рекомендації або пропозиції по сприянню в їх реалізації, що виходять за межі її повноважень відповідно до наявними ліцензіями на здійснення аудиторської і пов'язаної з нею діяльності або професійної компетентності.

Аудиторська організація зобов'язана дотримуватися конфіденційність інформації, Отриманої при спілкуванні з керівництвом економічного суб'єкта, без обмеження в часі і незалежно від продовження або припинення відносин з економічним суб'єктом. Аудиторська організація зобов'язана забезпечувати збереження конфіденційної інформації економічного суб'єкта і не розголошувати її без згоди керівництва економічного суб'єкта, за винятком випадків, передбачених законодавством Російської. Федерації.

Професійна поведінка в спілкуванні з керівництвом економічного суб'єкта складається в дотриманні пріоритету суспільних інтересів і репутації професії в цілому. Аудиторська організація повинна утримуватися від будь-яких дій, які можуть дискредитувати її, підірвати повагу і довіру до аудиторської професії.

Спілкування з керівництвом підприємства здійснюється на всіх стадіях проведення аудиту.

Метою спілкування з керівництвом економічного суб'єкта до початку аудиту є оцінка можливості проведення аудиту та укладання договору на надання аудиторських і (або) супутніх аудиту послуг. Спілкування з керівництвом економічного суб'єкта до початку аудиту включає спілкування на стадії попереднього планування аудиту та спілкування на стадії переговорів.

На стадії переговорів з керівництвом економічного суб'єкта повинні бути визначені й узгоджені істотні умови майбутнього договору. Аудиторської організації рекомендується розробити з урахуванням вимог законодавства типові договори на надання аудиторських і (або) супутніх аудиту послуг які повинні застосовуватися на постійній основі.

Метою спілкування з керівництвом економічного суб'єкта під час аудиту є оптимізація аудиторських процедур і забезпечення досягнення цілей аудиту з максимально можливою ефективністю.

Під час аудиту з керівництвом економічного суб'єкта можуть обговорюватися питання:

1) планування аудиту;

2) отримання аудиторських доказів;

3) оцінки аудиторського ризику і рівня суттєвості;

4) вивчення і оцінки систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю;

5) використання роботи експертів;

6) організаційні питання, пов'язані з проведенням аудиту;

7) інші питання; пов'язані з підготовкою і проведенням аудиту.

Метою спілкування з керівництвом економічного суб'єкта на заключній стадії аудиту є обговорення виявлених в ході аудиту проблем і узгодження пропонованих аудиторською організацією поправок до бухгалтерської звітності економічного суб'єкта.

На заключній стадії аудиту з керівництвом економічного суб'єкта можуть обговорюватися:

1) проблеми, з якими зіткнулася аудиторська організація в ході аудиту;

2) питання ведення бухгалтерського обліку та складання бухгалтерської звітності, за якими у економічного суб'єкта і аудиторської організації виникли розбіжності;

3) поправки до бухгалтерської звітності, запропоновані аудиторською організацією, незалежно від того, чи вироблені вони в цій звітності;

4) порушення встановленого законодавством Російської Федерації порядку ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, що впливають або здатні вплинути на її достовірність;

5) виявлення вході аудиту особливості зовнішнього чи внутрішнього середовища, які суттєво впливають або здатні вплинути на безперервність діяльності економічного суб'єкта (порушення допущення безперервності діяльності);

6) суттєві події, що відбулися після дати підписання аудиторського висновку;

7) інші питання, пов'язані із завершенням аудиту. Зокрема, аудиторська організація може організувати і провести нараду з керівництвом економічного суб'єкта, присвячене суттєвих питань, пов'язаних із закінченням аудиту.

Спілкування з керівництвом економічного суб'єкта може здійснюватися як в усній формі під час відвідування професійними співробітниками аудиторської фірмою економічного суб'єкта, так і в письмовій формі шляхом направлення аудиторською організацією запитів і інших матеріалів на ім'я керівництва економічного суб'єкта.

При спілкуванні з керівництвом економічного суб'єкта аудиторська організація повинна розглядати отриману інформацію з точки зору її доцільності, надійності і достатності, а також повноважень і компетентності особи, її надав.

Всі суттєві, питання спілкування з керівництвом економічного суб'єкта і отримані від нього роз'яснення повинні бути відображені в робочій документації перевірки.

На різних етапах проведення перевірки аудитору слід отримувати роз'яснення від керівництва економічного суб'єкта в наступних цілях:

1. На етапі попереднього планування аудиту для підтвердження припущення безперервності діяльності підприємства, а також для первинної оцінки надійності систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю економічного суб'єкта;

2. На етапі підготовки загального плану і програми аудиту такі роз'яснення можуть сприяти розумінню діяльності економічного суб'єкта і особливостей його системи внутрішнього контролю, а також отриманню оцінок аудиторських ризиків;

3. На етапі тестування засобів контролю і виконання аудиторських процедур по суті для підтвердження або спростування зроблених аудитором висновків про надійність окремих засобів контролю, а також для надання аудиторських доказів в тих випадках, коли такі докази складно або неможливо отримати іншими способами;

4. На етапі завершення аудиту і складання аудиторського висновку роз'ясненні можуть служити джерелом свідчень про наявність суттєвих викривлень бухгалтерської звітності, а також свідоцтв про можливе існування невизначених зобов'язань.

Способами звернення до керівництва можуть бути як усне, так і письмове звернення безпосередньо до керівника або представникам керівництва економічного суб'єкта.

Відмова керівництва економічного суб'єкта надати інформацію за запитом аудитора може безпосередньо вплинути на можливість аудитора сформувати свою думку.

У істотних випадках відмова керівництва економічного суб'єкта в наданні відомостей за запитом аудитора або неповне надання таких відомостей має розцінюватися аудитором як обмеження обсягу аудиту і як фактор, який може привести до підготовки аудиторського висновку, відмінного від безумовно позитивного. Бажано, щоб аудитор довів остання обставина до відома керівництва економічного суб'єкта.

Роз'яснення можуть вважатися надійними лише в тому випадку, якщо їх надали особи займають положення, яке дозволяє їм володіти необхідною інформацією. У ряді випадків аудитор може поставити під сумнів компетентність осіб, які надали роз'яснення, якщо вони не володіють достатньою кваліфікацією для підтвердження наданої інформації.

При аналізі даних, отриманих з роз'яснень, аудитор повинен слідувати професійному скептицизму, Зіставляючи отримані дані з інформацією, отриманою з інших джерел, і допускаючи з боку керівників економічного суб'єкта можливість навмисних спотворень бухгалтерської звітності.

При наявності підстав сумніватися в правильності інформації аудитор повинен спробувати перевірити достовірність такої інформації. Для цього він може зіставити інформацію, отриману з особистих джерел, залучити до роботи незалежного експерта, провести інші необхідні аудиторські процедури.

Якщо роз'яснення, отримані аудитором від керівництва економічного суб'єкта, суперечать іншим аудиторським доказам, аудитор повинен з'ясувати причину цих суперечностей і в необхідних випадках знизити свою довіру і щодо решти інформації, представленої керівництвом.

Питання 2. Дата підписання аудиторського висновку. Події після звітної дати. «-- попередня | наступна --» Питання 2. Письмова інформація керівництву економічного суб'єкта за результатами перевірки.
загрузка...
© om.net.ua