загрузка...
загрузка...
На головну

Сутність і фактори суспільного добробуту

Напрями підвищення ефективності регіональної політики держави

Для вирівнювання регіонального розвитку необхідно:

1. Підвищення інвестиційної привабливості регіонів шляхом забезпечення макроекономічної стабільності, прозорості відносин власності, лібералізації ціноутворення, формування конкурентного середовища.

2. Зменшення диспропорцій в економіці в цілому і в соціальному розвитку регіонів.

3. Підвищення ролі місцевих органів в створенні нових робочих місць.

4. Захист навколишнього середовища і збереження природи для майбутніх поколінь.

5. Досягнення фінансової самодостатності місцевих бюджетів.

Питання для самоконтролю

1. Чи є різкі відмінності в економічному розвитку регіонів Вашої країни?

2. Чим обумовлені відмінності в інвестиційній привабливості по регіонах?

3. Яка інвестиційна привабливість регіонів Вашої країни?

4. Що необхідно для вирівнювання «регіонального ландшафту» Вашої країни?

Тема 4. ТЕОРІЯ ГРОМАДСЬКОГО ДОБРОБУТУ І СОЦІАЛЬНО-РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

4.1. Сутність і фактори суспільного добробуту

4.2. Економічні теорії суспільного добробуту

4.3. Показники вимірювання соціальної нерівності

Кінцевою метою національної економіки будь-якої країни є збільшення добробуту населення.

Особистий добробут (welfare) - це ступінь задоволення певних потреб окремої людини, яка характеризується забезпеченістю населення необхідними матеріальними і духовними благами. Воно залежить від рівня розвитку суспільства.

Економічний добробут (economic welfare) вимірюється в грошовій формі.

Національне добробут (social welfare) - це добробут суспільства в цілому або його частини. Ключове питання національного добробуту - надання населенню суспільних благ - це охорона здоров'я (страхова медицина, контроль безпеки ліків, профілактика захворювань), національна оборона, подолання надзвичайних ситуацій, музеї, національні парки і. Держава має важелі прямого і непрямого впливу на приватних підприємців (податкові, правові механізми) з метою забезпечення населення суспільними благами.

Основним джерелом державних перетворень виступає людина, його індивідуальний добробут стає фундаментальною проблемою соціально-економічного розвитку.

Крім ефективності існує проблема справедливості розподілу благ. Справедливість відображає широкий спектр інституційних закономірностей країни - особливостей традицій, смаків, норм поведінки. Для оцінки справедливості в розподілі благ застосовують три підходи: ліберальний, унітарний і егалітарний.

Ліберальний підхід передбачає, що суспільство є сукупністю індивідів, що реалізують свої таланти. Держава захищає права приватної власності та громадянські свободи. Рівність - це тільки рівність старту, а не підсумків. Ресурси залучаються особами, які можуть оплатити їх максимальну ціну, і тому можуть найбільш раціонально їх використовувати.

Утилітарний підхід характеризується тим, що суспільний добробут - це сума функцій індивідуальних корисностей. Справедливість існує, коли вдається максимізувати сукупну користь всіх членів суспільства. Держава повинна перерозподіляти ресурси для максимальної корисності.

Егалітарний підхід розглядає рівність в більш широких межах. Всі члени суспільства повинні мати рівні стартові можливості і рівень підсумків. При цьому досліджується, як змінюється добробут «середнього класу».

Суспільний добробут конкретизується термінами «якість життя» і «рівень життя», які вимірюються статистичними даними та суб'єктивними оцінками людей, включаючи стабільність суспільного життя, його безпеку, політичні свободи, доступність і престижність професій. Рівень життя - це сукупність умов життя відповідно до рівня економіки країни.

Основні соціально-економічні індикатори рівня життя населення:

- Обсяг реального ВВП на душу населення;

- Грошові доходи і витрати населення;

- Реальна заробітна плата;

- Споживання основних продуктів харчування на душу населення;

- Природний приріст населення і середня тривалість життя;

- Частка витрат бюджету на соціальну сферу;

- Використання вільного часу.

Широко застосовуються міжнародні рейтинги соціального розвитку. Індекс людського розвитку () Дорівнює середньому арифметичному індексів: реального ВВП на душу населення, досягнутого рівня освіченості () І середньої тривалості життя ():

У 2011 році в рейтингу Україна зайняла 76 місце з 187 країн.

Індекс якості і безпеки життя (International Living Magazine) розраховується дев'ятьма індикаторами: ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності, середня тривалість життя, рейтинг політичної стабільності і безпеки країни, число розлучених сімей на 1000 осіб, рівень активності громадських організацій, різниця між кліматичними більш теплішими і холоднішими регіонами, рівень безробіття, рівень політичних і громадянських свобод, співвідношення між середньою заробітною платою чоловіків і жінок.

Добробут має нижню і верхню межі. Нижня межа - забезпечення населення матеріальними благами, послугами. Більш висока межа - задоволення духовних благ, використання досягнень науки, культури, можливостей творчої діяльності.

Критерії інвестиційної привабливості регіону «-- попередня | наступна --» Розрахунок коефіцієнта Джині
загрузка...
© om.net.ua