загрузка...
загрузка...
На головну

Поняття і основні напрямки диверсифікації ризику

Побудова економічних прогнозів у системі управління ризиком

прогнозування - Це наукове передбачення ймовірних змін в майбутньому в розвитку певних процесів, а також судження про альтернативні шляхи методи і терміни досягнення тих чи інших станів економічної системи.

Складовою частиною постоенія економічних прогнозів є комплексний аналізу перспектив розвитку організації. Він передбачає:

1) оцінку ринку діяльності організації та тенденцій його розвитку (мікросередовища)

a. оцінка кола товарів і послуг, на реалізацію яких орієнтована організація

b. реальних і потенційних партнерів 9потребітелей і постачальників)

c. конкурентів і їх позицій

d. рівня монополізації ринку та ін.

2) оцінку макросередовища

a. загального стану економіки

b. пол і соціальних тенденцій

c. регулюючої діяльності держави

3) об'єктивну оцінку стану і можливостей організації

a. ефективності її діяльності та репутації

b. ресурсний та технологічний потенціал

c. напрямок використання внутрішніх резервів підвищення конкурентоспроможності тощо.

4) оцінку факторів ріскообразованія

Виходячи з результатів такого аналізу, менеджмент організації здатний обгрунтувати свої цільові орієнтири, пов'язати їх в часі, розробити систему пріоритетів і механізм ресурсного забезпечення.

Т. о. побудова економічних прогнозів дозволяє організації:

1 розробити кілька сценаріїв розвитку подій, тим самим підвищити свою здатність до адаптації до зовнішнього середовища, готовність як до сприятливих можливостей, так і до небезпек на цій основі ефективно пристосувати свою діяльність до до умов і крім того активно впливати на ці умови при виникненні сприятливих можливостях.

2 ефективно скоординувати роботу всіх внутрішніх структурних підрозділів і досягти результативної інтеграції всіх своїх внутрішніх операцій.

3 огляду на минулий досвід, правильно оцінювати поточні процеси і на основі цього визначати найбільш раціональні способи вкладення свого капіталу і напрямки розвитку діяльності,

Залучаючи широкий спектр економічної інформації, прогнозування значно зменшує ризик вибору і реалізації неефективного рішення, сприяє підвищенню готовності організації до змін ринку, одночасно при розробці прогнозів відбувається зняття невизначеності, пов'язаний з суб'єктивними оцінками керівника.

____________________________________________________________________________________________

Розподіл ризику шляхом диверсифікації є ефективним і поширеним у світовій господарській практиці способом управління ризиком.

диверсифікація (Лат «різний», «роблю» - досягнення різноманітності)

Переваги диверсифікації:

· Зниження залежності організації від кон'юнктури ринку

· Залучення в оборот незадіяних ресурсів

· Вирівнювання грошових потоків і на основі цього підвищення фінансової стабільності

· Обмін технологіями і придбання нових знань

· Зниження ступеня і сили впливу ризику

· Посилення конкурентних позицій організації

Основні напрямки диверсифікації в системі ризик-менеджменту:

1) диверсифікація діяльності, т. Е. Її здійснення в різних сферах, де визначальними є різні економічні, політичні та культурні умови, тоді негативні процеси в жодній із сфер діяльності не приведуть організацію до краху, а будуть компенсовані за рахунок розширення масштабів діяльності в інших сферах. Однак при орієнтації діяльності на максимізацію ефекту використання цього методу управління ризиком не має економічної доцільності.

Як показує практика, розширення сфер виробництва і освоєння нових технологій вимагає значних витрат, пов'язаних з відмінностями з базовим виробництвом. Асто ці відмінності перекривають ефект від зниження ризику. Крім того чим більше розходження з базовим виробництвом, тим не тільки ші витрати на освоєння нового виробництва, а й ширше кордону прояви нових видів ризику.

2) розподіл ризику між фірмами-учасниками здійснення проекту, т. Е. Постачальниками, транспортними організаціями та іншими партнерами, через укладення багатостороннього договору, що фіксує відповідальність кожної сторони при настанні ризикової події.

Типовий приклад використання: ІНКОТЕРМС.

У сфері кредитування широко використовується в рамках даного напрямку такі кошти як гарантійний і гарантії. З їх допомогою взаімодавци розподіляють ризик неповернення кредиту між декількома особами, які поділяють відповідальність за невиконання зобов'язань позичальником. Однак, з огляду на, що з одного боку організація розподіляє ризик на інших, а з іншого боку сама є об'єктом розподілу ризику іншими організаціями, то значного зниження негативних наслідків ризику в стратегічному масштабі цим способом досягти не вдається.

3) розподіл закупівель сировини, матеріалів, комплектуючих товарів між декількома постачальниками і розподіл продажів між декількома покупцями. Це дозволяє вибрати найбільш стабільного партнера, а також перекласти обсяг поставок (продажу) від відмовився постачальника (або покупця) на всіх інших (коли і наскільки) без шкоди для своєї діяльності.

Разом з тим застосування цього способу диверсифікації повинно бути обгрунтовано. Якщо витрати з побудови взаємин і розпорошення замовлень серед безлічі партнерів вище, ніж сума неодержаного прибутку в результаті ризику здійснення взаємовідносин з одним партнером, то даний вид диверсифікації не має стратегічної доцільності.

4) передача ризику страхової компанії. Страхові виплати можуть істотно обмежити потенційну можливість отримання прибутку. Тому в бізнесі страхування використовується в якості стабілізуючого фактора і використовується як гарантія проти тих видів ризику, які здатні поставити під загрозу саму можливість подальшого розвитку.

Методичні підходи до реалізації політики ризику в організації «-- попередня | наступна --» Інформаційний ресурс - основа інформатизації економічної діяльності
загрузка...
© om.net.ua