загрузка...
загрузка...
На головну

Радянський тил в роки Великої Вітчизняної війни

Економіці СРСР періоду війни був властивий ряд рис, найважливішими з яких стали надцентралізовану управління, оперативність керівництва, опора на власний економічний і науково-технічний потенціал, планомірність розвитку. Для оперативного керівництва були створені нові органи управління: Рада з евакуації, Комітет з обліку та розподілу робочої сили, Транспортний комітет, два нових наркомату - танкової промисловості і мінометного озброєння і ін. В кінці 1942 була утворена Надзвичайна Держкомісія по встановленню злодіянь німецько- фашистських загарбників та їх спільників. Радянська економіка в роки війни пройшла в своєму розвитку два етапи: перший - перебудова народного господарства на військовий лад (червень 1941 року - осінь 1942 г.), другий - зростання військового господарства (восени 1942 р - вересень 1945 г.). Перебудова йшла по магістральних лініях: 1) перемикання на військове виробництво практично всіх галузей промисловості, 2) різке скорочення або припинення випуску цивільної продукції; 3) перебазування (евакуація) продуктивних сил у віддалені від фронту райони. У 1941-1942 рр. в тил було евакуйовано понад 2,5 тис. промислових підприємств, близько 25 млн. чоловік. Були евакуйовані також частина сільськогосподарської техніки, сотні тисяч голів худоби, частина продовольства, сировини, промислових товарів. На першому етапі радянський тил не зміг забезпечити збройні сили в необхідній кількості бойовою технікою. Восени 1942 року військове виробництво відновило втрачені потужності і стало нарощувати їх. 1943 рік став роком корінного перелому в виробництві військової продукції. У роки війни різко знизилася чисельність робочої сили. У роки війни виявилося у вкрай складному становищі сільське господарство. У 1941-1942 рр. були втрачені найважливіші сільськогосподарські райони. На 40-60% зменшилася кількість колгоспів і радгоспів, тракторів, машин, коней. До мінімуму було скорочено капіталовкладення в село. Виключно гострим залишалося становище з трудовими ресурсами на селі. Найбільш важким виявився 1943 р Засуха вразила основні сільськогосподарські райони. Різко знизилася врожайність зернових. На потреби фронту, в інтересах перемоги працювали працівники науки і культури. Наука зосередилася на розробці військово-технічних проблем, мобілізації сировинних ресурсів країни на потреби оборони. У 1943 р почалися роботи зі створення радянської атомної бомби, якими займалася спеціальна лабораторія по розщепленню ядра урану під керівництвом академіка І. В Курчатова. Радянські танки Т-34, KB перевершили кращі німецькі зразки. В «боротьбу умів» внесли вклад авіаконструктори А. С. Яковлєв, С. А. Лавочкіна, С. В. Ільюшин (творець штурмовиків, кращим з яких став ІЛ-2 - «літаючий танк»), А. Н. Туполев, Н . Н. Полікарпов, В. М. Петляков, В. М. Мясищев, творці авіамоторів А. Д. Швецов, В. Я. Климов, А. А. Микулин і ін. Велику допомогу бійцям надали медики, зокрема, головний хірург Червоної Армії академік Н. Н. Бурденко. Запропонований ним метод лікування поранень черепа сульфамідними препаратами дозволив різко знизити смертність серед поранених. Керівництво країни переорієнтував діяльність істориків, філософів, юристів на пропаганду патріотизму, яка стала потужним засобом мобілізації духовних сил народу на боротьбу з ворогом. Роль в зміцненні патріотизму зіграла Російська Православна Церква. 8 вересня 1943 року відбулася зустріч Сталіна з митрополитами Сергієм, Олексієм і Миколою, незабаром після якої була відновлена патріархія. Величезний внесок у патріотичне виховання внесли діячі літератури і мистецтва. Захисникам радянських міст були присвячені твори Вс. Вишневського ( «Біля стін Ленінграда»), О. Берггольц ( «Ленінградська поема»), А. Бека ( «Волоколамське шосе»). У роки війни вийшли перші глави роману А. Фадєєва «Молода гвардія», поема А. Твардовського «Василь Тьоркін». У 1942 р були написані обійшли всі театри країни п'єси К. Симонова ( «Росіяни люди»), О. Корнійчука ( «Фронт»), Л. Леонова ( «Навала»). Подією в культурному житті країни стала створена і виконана в блокадному Ленінграді сьома ( «Ленінградська») симфонія Д. Шостаковича.

Початок Великої Вітчизняної війни. Битва під Москвою. «-- попередня | наступна --» Партизанський рух в роки Великої Вітчизняної війни.
загрузка...
© om.net.ua