загрузка...
загрузка...
На головну

Росія в Першій світовій війні

На початку XX ст. завершується консолідація двох протиборчих блоків великих європейських держав. Німеччина в союзі з Австро-Угорщиною та Італією веде активну зовнішню політику на Балканах, Близькому Сході, в Північній Африці, успішно бореться за панування на світовому ринку. Англія, дотримувалася політики нейтралітету, починає зближуватися з державами Антанти. У 1904 р вона укладає угоду з Францією, в 1907 р - з Росією. Формально Англія приєдналася до Антанти в 1914р. Після вбивства в червні 1914 р в м Сараєві спадкоємця австро-угорського престолу ерцгерцога Франца-Фердинанда і почалася світова війна. Німецькі війська на початку серпня завдали потужного удару через Бельгію по Північній Франції, прагнучи захопити Париж. Російська армія в середині серпня почала військові дії в Східній Пруссії. 20 серпня 1-ша армія під командуванням генерала П. К. Ренненкампфа завдала німцям поразки під Гумбіненом. У той же час з півдня в Східну Пруссію вторглася армія під командуванням генерала А. В. Самсонова, що рухалася на з'єднання з 1-им. Все це змусило німецьке командування строкову перекинути війська із Західного фронту на схід. Положення союзників Росії помітно полегшилось, і в битві на річці Марні їм вдалося відстояти Париж. Армія Самсонова була оточена під Танненбергом і, не отримавши підтримки від Ренненкампфа, зазнала поразки. До середини вересня німцям вдалося витіснити зі Східної Пруссії і 1-у армію. Російські війська в Галичині завдали ряд поразок австро-угорцям, зайняли тут Львів і блокували сильну фортецю Перемишль. Німецьке командування протягом усієї зими 1914-1915 рр. перекидало війська на схід з метою розгрому Росії. У травні 1915 р німецьким та австрійським військам вдалося прорвати фронт в Галичині і повернути Львів. У липні німці почали активні дії в Польщі і змусили російську армію залишити Варшаву. У серпні німці перейшли в наступ в Литві, зайняла Вільно. Не отримавши підтримки від союзників, російська армія залишила ворогові Галичину, Польщу, Литву, частину Латвії та Білорусі. Технічна відсталість, погана організація, слабкість командування - в результаті літньої кампанії 1915 всі ці недоліки стали очевидні. Поразки 1915 р ясно показали, що царська влада не в силах довести війну до переможного кінця. Програна війна неминуче повинна була привести до революційного вибуху. У 1916 р Німеччина і Австро-Угорщина атакували у Франції фортеця Верден, австрійські війська поставили на грань повного розгрому Італію, яка змінила Троїстого союзу і виступила на боці Антанти. Прагнучи надати підтримку союзникам і виправити становище на Східному фронті, російське командування готувало тут загальний наступ. Організувати його вдалося в Галичині, де російська армія під командуванням генерала А. А. Брусилова в червні 1916 здійснила грандіозний прорив: фронт супротивника був прорваний протягом 350 км, на глибину до 120 км. Брусилівський прорив, який загрожував обернутися катастрофою для Австро-Угорщини, змусив її почати масову перекидання військ на схід з Італії, а її союзнику Німеччини - з Франції. Італія уникла розгрому, а англо-французькі війська отримали можливість для початку наступу на річці саміті. На Східного фронті Брусилівський прорив бажаних стратегічних результатів не приніс. Сили російської армії були підірвані. Особливо небезпечним для влади було антивоєнний рух в армії і на флоті. Постійно зростав вплив більшовиків. Восени 1914 року ЦК РСДРП під впливом Леніна висунув гасло "революційного пораженчества": оголосивши війну несправедливою і грабіжницької з боку всіх її учасників, більшовики закликали робітників воюючих держав прагнути до поразки своїх урядів. На початку війни подібні гасла не користувалися широкою підтримкою, але в 1916 р вони стають популярними. На Східному фронті солдати встановлювали перемир'я з противником, відмовлялися підкорятися офіцерам, йти в наступ.

Для Росії війна закінчилася підписанням Брест-Литовського мирного договору. 28 січня 1918 р., Коли затягувати далі було вже неможливо, Троцький виступив з офіційною заявою: «Ми виходимо з війни, але змушені відмовитися від підписання мирного договору». Берлін розцінив демарш Л. Д. Троцького як фактичний розрив перемир'я, і з 18 лютого (за новим стилем) німецькі війська перейшли в наступ. В той же день в обстановці гнітючої тривоги відбулося екстрене засідання ЦК РСДРП (б). З перевагою всього в два голоси була прийнята ленінська резолюція про укладення миру, 19 лютого про це сповістили Берлін.

23 лютого Радянський уряд отримало новий німецький ультиматум. Крім втрати окупованих територій Росія повинна була відмовитися від Естонії та Латвії, вивести армію з Фінляндії і України, укласти з Центральною Радою сепаратний мир, віддати Туреччини деякі райони Закавказзя (Каре, Ардаган, Батум), надати Німеччині право безмитного вивезення сировини. Пізніше ультиматум був доповнений вимогами демобілізації російської армії і флоту, сплати контрибуції в 6 млрд. Марок. Німецький ультиматум був прийнятий. 3 березня 1918 радянська делегація, очолювана новим наркомом закордонних справ Г. В. Чичеріним, без обговорення підписала в Брест-Литовську мирний договір. Через кілька днів зібрався VII з'їзд РСДРП (б). Він перейменував партію з РСДРП (б) в Російську комуністичну партію (бол'шевіков) - РКП (б) і, головне, схвалив текст договору. 14 березня в новій столиці Росії, Москві, розпочав роботу IV Надзвичайний Всеросійський з'їзд Рад. Так ціною безпрецедентних у світовій історії поступок, тяжко вдарили по патріотичних почуттів мільйонів російських громадян, більшовики зберегли владу над Росією і отримали, правда, на короткий час, мирний перепочинок. Восени 1918 р після Листопадової революції в Німеччині Радянська Росія анулювала Брестський мирний договір.

Основні напрямки громадської думки і утворення політичних партій в Росії (початок ХХ ст.). «-- попередня | наступна --» Лютнева буржуазно-демократична революція в Росії в 1917 р
загрузка...
© om.net.ua