загрузка...
загрузка...
На головну

Літературний процес - це складна система літературних взаємодій. Він являє собою формування, функціонування та зміну різних літературних напрямів і течій

55. Історико-літературний процес: напрямок, течія, угруповання, школа.

Літературні напрями і течії: класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм, модернізм (символізм, акмеїзм, футуризм)

У сучасному літературознавстві терміни «напрямок» і «протягом» можуть трактуватися по-різному. Іноді вони вживаються як синоніми (класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм і модернізм називають як течіями, так і напрямками), а іноді протягом ототожнюється з літературною школою чи угрупованням, а напрямок - з художнім методом або стилем (в цьому випадку напрямок вбирає в себе два або більше течій).

Як правило, літературним напрямом називають групу письменників, подібних за типом художнього мислення.Про існування літературного напряму можна говорити в тому випадку, якщо письменники усвідомлюють теоретичні основи своєї художньої діяльності, пропагують їх в маніфестах, програмних виступах, статтях. Так, першою програмною статтею російських футуристів став маніфест «Ляпас суспільному смаку», в якому були заявлені основні естетичні принципи нового напряму.

У певних обставинах в рамках одного літературного напряму можуть утворюватися групи письменників, особливо близьких один одному за своїми естетичним поглядам. Такі групи, які утворюються всередині будь-якого напрямку, прийнято називати літературною течією. Наприклад, в рамках такого літературного напряму, як символізм, можна виділити дві течії: «старші» символісти і «молодші» символісти (за іншою класифікацією - три: декаденти, «старші» символісти, «молодші» символісти).

56. Історико-літературний процес: традиції та новаторство в літературі.

ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСТВО в літературному процесі - дві діалектично взаємозалежні боку літ. процесу. Традиції (від лат. Traditio - передача) - передається наступним епохам і поколінням ідейно-худож. досвід, викристалізувався в кращих произв. фольклору і літератури, закріплений в худож. смаки народу, усвідомлений і узагальнений естетичний. думкою, наукою про літературу. Новаторство (від лат. Novator - обновителем) - оновлення і збагачення як змісту, так і форми літератури новими худож. досягненнями і відкриттями: нові герої, прогрес. ідеї, новий творч. метод, нові худож. прийоми і засоби. Новаторство спирається на традиції, розвиває їх і одночасно формує нові; вона сама стає традиціями, к-які в свою чергу служать вихідним моментом новаторства. У такій взаємодії Т. і н. - Діалектика поступат. розвитку літератури і позов-ва. Творч. шукання справжніх талантів завжди спираються на худож. досвід попередників, і перш за все - на нац. худож. традиції. Літ-ра кожного народу має свій влас. досвід, к-рий в ході історичного. розвитку втілює в собі найбільш стійкі національно своєрідні риси худож. мислення, що передаються новим поколінням письменників і отримують продовження і розвиток в їхній творчості. Нова епоха зазвичай ставить перед письменником нові завдання, що вимагають для їх вирішення нових худож. відкриттів, к-які, однак, можливі тільки в процесі творч. розвитку традицій. Ставлення письменника до традицій - істотна сторона його творч. програми, позиції в літ. боротьбі, воно багато в чому визначає його місце в літ. русі свого часу. У цьому сенсі розвиток традицій кожним письменником - процес свідомий, цілеспрямований, що позначається не тільки в його худож. творчості, а й у програмних вияви, деклараціях, маніфестах, критичних виступах.

Поняття про стилі. Функції стилю, носії стилю, категорії стилю. Загальне поняття стилю «-- попередня | наступна --» Творча індивідуальність письменника.
загрузка...
© om.net.ua