загрузка...
загрузка...
На головну

Проблема міжнародної правосуб'єктності індивідів

Правосуб'єктність міжнародних організацій.

Міжнародні (міжурядові) організації - похідні суб'єкти між-

народного права. Їх правосуб'єктність похідна від правосуб'єктності держав, кото

які в силу своєї суверенної влади надають організації відповідний статус.

У своєму Консультативній висновку від 11.04.1949 р «Про відшкодування шкоди постра-

дав на службі ООН »Міжнародний Суд ООН вказав, що, на відміну від держав,

правосуб'єктність міжнародної організації обмежена цілями і повноваженнями, необ-

ходимо для вирішення поставлених перед ними завдань, закріплених в їх установчих

документах.

Необхідними умовами для зізнань міжнародної організації суб'єктом між-

родного права є:

1) Наявність установчого акту, т. Е. Договору між державами про освіту між-

дународной організації, договору, який є її Статутом.

2) Наявність організаційної структури, т. Е. Системи органів,

3) Наявність у міжнародній організації автономної волі, відмінної від волі дер-

дарств-членів міжнародної організації, яка знаходить вираз у процесі реалі

зації її правосуб'єктності.

Міжнародні організації мають договірної правоздатністю, що закріплено в

Віденської конвенції про право договорів між державами і міжнародними організа

ціями або між міжнародними організаціями 1986 року. На відміну від правосуб'ектно-

сті держав правосуб'єктність міжнародних організацій носить тимчасовий характер:

держави можуть розпустити організацію (РЕВ, Організація Варшавського Договору).

Специфіка правосуб'єктності міжнародних організацій полягає в тому, що обсяг

правосуб'єктності різних міжнародних організацій не однаковий, він залежить від функцій

і завдань організації. Договірна правоздатність міжнародної організації обмежена

її Статутом. Таким чином, міжнародні організації, на відміну від держав, що не обла

дають універсальної правосуб'єктність.

Зростання єдності і взаємозалежності світу, усвідомлення державами необхідності соче-

тания національних і загальнолюдських інтересів роблять значний вплив на

концептуальні підходи до поняття міжнародної правосуб'єктності, сприяючи

трансформації інституту суб'єктів міжнародного права, розширенню його функціональних

спрямованості.

Питання про міжнародну правосуб'єктність фізичних осіб до цих пір викликає проти-

воречівие судження в міжнародно-правовій доктрині. Доктрина передбачає по вкрай

міру два різних відповіді на питання про статус індивіда відповідно до міжнародного пра-

вом.

Прихильники одного напрямку вважають, що тільки держави і міжнародні орга

нізації можуть бути суб'єктами міжнародного права. Згідно з іншим напрямком, по-

кільки міжнародне право містить норми про права індивіда, про відповідальність ін-

індивіда, то останній в зростаючій мірі стає його суб'єктом.

Третій напрям, яке по суті є різновидом першого, вважає ін-

індивіда не суб'єкт, а «бенефеціаром» міжнародного права. Наприклад, Лукашук І. І.

вважає, що індивіди можуть бути лише бенефеціаром, а не суб'єктами міжнародного

права. Оскільки, хоча вони здатні володіти деякими правами і обов'язками, тим не

Проте, вони не можуть брати участь у створенні таких прав і обов'язків, а також в їх примі

неніі, не можуть нести юридичну відповідальність за міжнародними нормами.

Прихильники визнання за індивідом статусу суб'єкта міжнародного права посилаються

на те, що це право може безпосередньо створювати для індивіда права і обов'язки.

Дійсно, це можливо, але тільки в цілком особливому випадку, коли, використовуючи

національне право, необхідна мета не може бути досягнута.

Тим не менш, не прирівнюючи індивідів до існуючих суб'єктів міжнародного

права, необхідно чітко уявляти ті елементи міжнародної правосуб'єктності,

які дійсно притаманні фізичним особам. Мова в даному випадку йде про суті-

чих міжнародні гарантії, спрямованих на захист прав і свобод людини, а також про

міжнародної відповідальності фізичних осіб за злочини проти миру та людського

ства.

Індивід в міжнародному праві має обмежену правосуб'єктність ad hoc (на

конкретний випадок): коли звертається до міжнародного контрольний орган, несе відповідь-

відальність за міжнародні злочини. Його іноді відносять до категорії функціональних

них суб'єктів міжнародного права поряд з міжнародними неурядовими

ганізації, транснаціональними корпораціями.

Ність. «-- попередня | наступна --» Менном міжнародному праві.
загрузка...
© om.net.ua