загрузка...
загрузка...
На головну

Вплив міжнародного права на функціонування національного права

Вплив національного права на процес міжнародного нормотворення.

Вплив національного права на міжнародне право історично є первинним,

т. к. спочатку виникли держави, а потім у них з'явилася потреба в розвитку спів-

робітництва, що і виразилося в розробці договорів, формуванні звичаїв, іншими словами,

«Держави створюють міжнародне право, а не навпаки».

Вплив національного права на міжнародне право здійснюється двома шляхами:

безпосередній вплив і опосередкований вплив.

Безпосереднє (пряме вплив) національного права найбільш поширене в

міжнародному нормотворчості. Причому, воно проявляється як при розробці матеріальних

них норм міжнародного права (вплив на зміст норми), так і процесуальних

(Порядок укладення, набуття чинності). При розробці конвенцій особливо універсальне

ного характеру попередньо аналізується і узагальнюється законодавство держав в

відповідної області, і потім ідентичні норми отримують закріплення в конвенції.

Важливу роль відіграє національне законодавство при формуванні міжнародного

звичаю. Закріплення поведінки держави в будь-якій сфері співпраці в націо-

ному законодавстві кваліфікується як доказ opinio juris, визнання дер-

вою такої поведінки для себе обов'язковим, що є визначальним критерієм

для формування звичайної норми міжнародного права. Вплив національного права на

створення процесуальних норм міжнародного права стосується головним чином порядку

укладення і вступу в силу міжнародних договорів.

Опосередкований вплив національного права на міжнародне право проявляється в

застосуванні іноземного законодавства в сфері міждержавних відносин. таке

вплив характерно для угод про правову допомогу (наприклад, угода про примене-

ванні іноземного вироку, про передачу судового переслідування, про передачу контролю за

умовно-звільненими або умовно-засудженими). Застосування іноземного законодавчого

тва може бути закріплено в угоді-компромісі про передачу спору в між-

родний арбітраж, де сторони уповноважують суд застосовувати норми національного права.

Вплив міжнародного права на національне виражається в допомозі національного

права при реалізації норм міжнародного права. Необхідність такої допомоги обуслав-

ється специфікою норм міжнародного права.

Основна причина не тільки в змісті норм міжнародного права, а в суб'єктах,

яким вони адресовані. Норми міжнародного права орієнтовані на державу.

Однак діяльність держави здійснюється через його органи, статус яких регули-

ється національним правом. Саме в національному праві визначається, які органи

уполномочиваются реалізувати норми міжнародного права.

Незалежно від форми допомоги національного права міжнародним правом, можливий

лише один спосіб впливу останнього на національне законодавство - опосередковане

вплив. Юридичні підстави опосередкованого впливу міжнародного права витека-

ють з принципу pacta sunt servanda (договори повинні дотримуватися), який в такий

чином трактується в Заключному акті НБСЄ 1975 р .: «при здійсненні своїх суве-

корінних прав, включаючи право встановлювати закони та адміністративні правила », держава

ства «будуть узгоджуватися із своїми юридичними зобов'язаннями по міжнародно

му праву ».

Пріоритетний вплив міжнародного права на внутрішнє законодавство гаранти-

ється ст.27 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р, згідно кото

рій держава не може посилатися на положення свого внутрішнього права як

виправдання для невиконання договору.

Ного права. «-- попередня | наступна --» Міжнародний механізм імплементації міжнародного права.
загрузка...
© om.net.ua