загрузка...
загрузка...
На головну

Специфіка міжнародного права як особливої правової системи

Міжнародне публічне право - це система права, відмінна від систем права, суще-

ствующих в окремих державах. Міжнародне право відрізняється від внутрігосудар-

ного права за цілою низкою ознак: суб'єктним складом, об'єкту, способам форми-

вання норм і їх забезпечення. Можна також провести розмежування за джерелами, т. Е.

за формою існування норм міжнародного та національного права.

В основі розмежування міжнародного і національного права лежить, перш за все,

метод правового регулювання: внутрішньодержавне право створюється в результаті

владних рішень компетентних органів держави. В основі розробки міжнародно

правових норм лежить узгодження волі держав, досягнення компромісу, спрямованих

ве на вироблення правил поведінки, в зв'язку з чим міжнародне нормотворчість, в отли-

чие від національного, характеризується більшою тривалістю і відсутністю цін-

тралізованного початку.

Істотне значення має і об'єкт правового регулювання: у внутрігосударствен-

ного права це відносини в межах юрисдикції відповідної держави; у між-

народного права це переважно міждержавні відносини і інші відносини,

виходять за рамки юрисдикції окремої держави, що вимагають спільного регули-

вання.

Міжнародне право відрізняється від національного права і по зуб'ектному складу.

Суб'єктами національного права виступають фізичні і юридичні особи. суб'єкти

міжнародного права - поки головним чином юридичні особи публічного характеру

(Держави, народи (нації), що борються за створення самостійних держав, між-

народні міжурядові організації, державно-подібні утворення).

Міжнародне право відрізняється від національного по способу забезпечення норм. В

національному праві існують органи, які здійснюють правообеспечітельних і

правозастосовчу діяльність. У міжнародному праві централізовані механізми

відсутні. Виконання норм міжнародного права забезпечується самими суб'єктами

міжнародного права і, перш за все, державами (індивідуально або в рамках між-

народних організацій). Відповідно виділяють 2 форми забезпечення норм міжна

ного права: індивідуальну та колективну.

Історично склалося розмежування двох категорій - міжнародного публічного

права і міжнародного приватного права. Те міжнародне право, про яке ми говоримо

як про регуляторі міждержавних відносин, прийнято було називати міжнародним

публічним правом. До сфери регулювання міжнародного приватного права традиційно

відносять цивільно-правові та споріднені з ними відносини недержавного характеру з

іноземним (міжнародним) елементом. Такі відносини регулюються як внутрішнім

правом держав, під юрисдикцією яких перебувають відповідні фізичні та

юридичні особи, так і міжнародними договорами і міжнародними звичаями. з-

тимчасове співвідношення міжнародного публічного права і міжнародного приватного

права характеризується їх зближенням, взаємопроникненням.

Етапі розвитку міжнародних відносин. «-- попередня | наступна --» Поняття і функції сучасного міжнародного права.
загрузка...
© om.net.ua