загрузка...
загрузка...
На головну

III -й - липень 1663 - серпень 1676 рр. боротьба за возз'єднання Гетьманщини під керівництвом Петра Дорошенка та її провал

В історії1-го етапу революції можливо виділити 3 основні періоди:

I-й,коли пройшли битви під Жовтими Водами (5. 05. 1648 г.), Корсуні (15.5.1648г.), Пилявцями на Волині (23.9. 1648р.), пройшла облога Львова (з 26.9 по 16.10. 1648 р) і Усе вони завершилися урочистим в'їздом в м.Київ;

II- ї,коли після ураження 15.05.1649 р під Збаражем був підписаний Кримським ханом Зборівський мирний договір, що послужило початком створення козацької держави в складіРечі Посполитої;

- 1649-1650гг. коли Б. Хмельницький шукав союзників в Швеції, Оттоманської імперії, Молдавії і Московії проти Речі Посполитої;

- поразку повсталих під Берестечком 28 червня 1651 року і підписання Іслам-Гірея від імені Б. Хмельницького Білоцерківського мирного договору;

- перемога військ Б. Хмельницького 2.06.1652 р під Батогом на Подолі.

III- ї,коли з квітень за червень 1652 року пройшли переговори з московськими послами про союз;

- Жовтень-грудень 1653 року, коли повсталі здобули перемогу над Жіванцом (Кам'янець-Подільськ), а Кримський хан відкрито перейшов на бік Речі Посполитої;

- 8 (18) січня 1654 року, коли відбулося Переяславська Рада де, було прийнято рішення про протекторат Москви над Україною, за чим послідували "Березневі статті"Б. Хмельницького відповідно до яких:

1. Підтверджувалися права і привілеї козацтва і українська шляхти.

2. Затверджувалася самостійність українського реєстрового війська в 60 тисяч чоловік, на що Москва виділяла грошові кошти.

3. Зберігалася українська адміністрація, якій надавалося право збору податків для царської скарбниці.

4. Стверджувалося право війська Запорозького обирати Гетьмана, після чого він затверджувався царем.

5. Стверджувалося право Гетьмана на міжнародні відносини (крім Речі Посполитої і Оттаманской імперії)

6. Стверджувалося невтручання царської адміністрації у внутрішні справи України.

7. Зберігалася розподіл суспільства на шляхту, козаків, міщан, селян і т. д.

8. Цар отримував права на розміщення в Києві військового гарнізону.

9. зберігалися права і автокефальність Київської митрополії.

Таким чином, з підписанням '' Березневих статей '' українські землі воосоздалі свою державність в форміВійська Запорозького, стала суб'єктом міжнародного права.

Потім послідувала чергова українсько-московсько-польська війна. Але, почавши війну зі Швецією, Москва підписала з Річчю Посполитою в жовтні 1656 р Віленське перемир'я.

В5 годині ранку 6 серпня 1957 року помер Б. Хмельницький. його смерть завершила 1-й етап української національної революції.

2-й її етап ознаменувався розгортанням в Гетьманщині Громадянської війни, в ході якої українське козацтво розкололося на дві основні частини: а) прихильників Речі Посполитої (Іван Виговський та ін.); б) прихильників Москви. У неї були залучені війська як Речі Посполитої так і Кримського хана.

17 червня 1663 року в Ніжині відбулася ''Чорна рада'' На якій Гетьманом Лівобережжя був обраний Іван Брюховецький. З цього моменту починається 3-й, завершальний етап української революції.

В обстановці жорсткого протиборства Ліво- і Правобережжі, 30 січня 1667 г. Москва підписала з Варшавою Андрусівське перемир'я терміном на 13,5 років. За договором Лівобережжі з Києвом відходило під протекторат Москви, за що вона заплатила полякам 200 тисяч рублів. Правобережжі залишилося за Річчю Посполитою.

На початку 1669 році П. Дорошенко уклав Союз з Оттоманською імперією, по якій Гетьманщина отримувала повну автономію без виплати данини. У 1672 р турки розбили війська Речі Посполитої і змусили її підписати Бучацький договір, За яким вона відмовлялася від домагань на землі Гетьманщини.

Петро Дорошенкометався між Стамбулом і Москвою і в вересні 1676 року склав гетьманські повноваження. Українська національна революція завершилася. її головними підсумками стали:

а) створення незалежної української козацької держави в формі Війська Запорозького під проводом Б. Хмельницького;

б) Громадянська війна і розділ Гетьманщини на Ліво- та Правобережжі.

основними подіями в політичній історії українських земель в XVIII столітті стали:

I Гетьманство І. Мазепи з 1704 г. І егодвурулініческая зовнішня політика: спочатку - союз з Москвою, потім перехід на бік Карла XII разом із запорізьким козацтвом. У 1709 році Січ спалена, а запорожці йдуть за Дунай, де утворюють західну українську діаспору.

II Поетапна цілеспрямована політика Російської імперії по обмеженню прав і свобод Гетьманщини, що пройшла в своїй історії 6 основних етапів:

1-й - договори з Москвою українських гетьманів, починаючи з '' Березневих статей '' Б. Хмельницького;

2-й - Коломацькі статті 1687 М. І. Мазепи;

3-й - введення посади бригадира з 1709 року за Гетьмана;

4-й - створення Малоросійської колегії з 6 московських старшин при Гетьмані в 1722 році;

5-й - введення '' Правління Гетьманського Уряда '' з 3-х російських і 3-х українців на чолі з князем Бібіковим і з 1750 року гетьманство К.Розумовського - останнього гетьмана українських земель;

6-й - після його смерті в 1764 році Катерина II скасовує Гетьманщину і в 3-й раз вводить правління Малоросійської Колегії з 4-х російських і 4-х українців на чолі з графом П. Румянцевим.

В1775 році за вказівкою Катерини II руйнується Запорізька Січ. Частина запорожців пішла на території Оттаманской імперії, зміцнивши там західну українську діаспору. Вони утворили там Задунайську Січ, ставши підданим імперії.

12 тисяч залишилися в Росії запорожців утворили Військо вірних козаків,перетворене 22 січня 1788 року у Чорноморське козацьке військо на чолі з Сидром білим , Якому А. В. Суворов вручив клейноди. Після підписання в 1791 році Ясського договору з турками, в 1792 році Чорноморське військо було переведено на Кубань. В кінці XVIII століття воно діляться на Кубанське и Терское козацьке військо.

У 1781 році Гетманщіну ділять на 3 губернії: Київську, Чернігівську і Новгород-Сіверську, які утворили малоросійське генерал-губернаторство.

Свою колишню державність в кінці XVIII століття втратила не тільки Гетьманщина. З початку століття Річ Посполита перебувала в стані смути. підсумком її став 1-й розділ Речі Посполитої в 1772 році між Росією і Пруссією, в результаті чого до першої відійшла частина білоруських земель. для вирішення своїх внутрішньополітичних проблем партія магнатів утворила ТОРГОВИЦЬКЕ конфедерацію і звернулася за допомогою до Росії. Прийшли регулярні російські війська і слабке польсько-шляхетські хоругви залишили Правобережжі. До 1793 року Росія змусила короля віддати їй Київщину, Подолі та значну частину Волині та Білорусі.

Пруссія отримала частину Великої Польщі та Данії. Річ Посполита пройшла етап свого 2-го розділу. У 1794 році спалахнуло повстання на чолі з Тадеушем Костюшка. Російські війська на чолі з А. В. Суворовим розгромили повсталих, які не отримали всенародної підтримки. Це призвело до капітуляції Речі Посполитої та її 3-го розділу в 1795 році. До Росії відійшли землі здебільшого Волині і Литви, до Пруссії - Велика Польща з Варшавою; до Австрії - Мала Польща з Краковом і Любліном. Під владою Росії опинилися Усе українські землі за винятком Галичини, Буковини і Закарпаття.

почався процес адаптування українських земель в складі російського суспільства, його культури. В ході нього ще в 1708 році була прийнята з правками Петра I нова громадянська Абетка - Зрозуміліша і прийнятним для навчання і писання. За час правління царя-реформатора в Імперії було видрукувано понад 600 найменувань книг. Рукописна книга стала втрачати своє значення.

За 1698-1725 було віддруковано всього 48/8% духовних книг. Світська книга впевнено завойовувала керівні позиції. В С. Петербурзі стала ви ходити 1-я газета - '' Відомості ''. У видавничу термінологію входили нові слова. Однак старе і в державному і культурному реформуванні поступалося повільно. Давалася взнаки інерція мислення, поведінки.

На його території в 1783 році остаточно ліквідується козацьке адміністративно-територіальний устрій - полки, сотні, курені. козацтво перевели на карабінерів з обов'язковим 6-річним терміном військової служби. В тому ж році селянам заборонили переходити з того місця, де їх застала '' Румянцевський перепис '', т. е. вони стали кріпаками. рядове козацтво з 1781 року переводиться в розряд державних селян - особисто вільних. старшина козача отримує дворянство після документального підтвердження свого статусу.

В кінці XVIII століття, таким чином, закінчилася історія Гетьманщини українського козацтва та державності східноукраїнських земель. головними причинами втрати державності стали:

а) в області політичної:

-разногласія в старшинській середовищі після смерті Б. Хмельницького, що призвели до Громадянської війни і розділу Гетьманщини на Ліво- та Правобережжі

- Залучення до вирішення внутрішньополітичних проблем іноземних держав (Оттоманської імперії, Речі Посполитої, Росії, Швеції, Кримського хана);

- Підписанням гетьманами договорів, суперечать '' Березневим статей '' Б. Хмельницького;

- Сепаратизм І. Виговського, І. Мазепи та інших гетьманів.

б) в соціально економічній сфері:

-розшарування козацтва, перетворення старшини в земельних ресторатов, а потім і дворянство;

- Посилення закріпачення селянства;

- Ліквідація козацтва як соціального стану;

- Розорення українських земель в ході Громадянської війни, що призвело до масового переселенню козацтва і селян в Слобідську і Південну Україну, утворення східної української діаспори

в) У військовій області:

- розкол українського війська на Ліво- і Правобережний;

- Особлива позиція Запорізької Січі, яка призвела до її ліквідації;

- Міжусобні війни Ліво- і Правобережжя;

- Заміна виборності Гетьманів їх призначенням;

- Ліквідація козацького війська і його пристрій в українських землях.

Всі ці фактори вплинули на розвиток української культури,в т. ч. літератури, писемності та редагування.

Й питання «-- попередня | наступна --» стереоскопічний ефект
загрузка...
© om.net.ua