загрузка...
загрузка...
На головну

Суспільство і особистість. Соціальні статуси і ролі

Широкій проблемою характеристики суспільства як соціокультурної реальності є питання про особу і її взаємодії з суспільством. Особистість займає особливе місце в соц. структурі суспільства як її основний елемент, без якого немає соц. дій, взаємодій, ні соц. відносин, соц. інститутів. Людина одночасно і суб'єкт і об'єкт всіх суспільних відносин.

У повсякденній свідомості нерідко ототожнюються такі поняття, як "людина", "індивід", "особистість". Соціологію людина цікавить насамперед не як продукт природи, а як продукт суспільства, для соціології найважливіше значення має категорія "особистість".

Особистість зазвичай розглядається як конкретне вираження сутності людини, втілення і реалізація в ньому системи соціально значущих рис і якостей даного суспільства.

Невід'ємними характерними рисами особистості є самосвідомість, ціннісні орієнтації, соц. відносини, відповідальність за свої вчинки. Т. е. Людиною народжуються, а особистістю стають.

Кожна особистість в суспільстві займає певне місце і виконує конкретні функції, володіючи відповідними правами та обов'язками, т. Е. Має певний соц. статус. Він охоплює різнобічну і в той же час узагальнюючу характеристику становища індивіда: професію, кваліфікацію, матеріальне становище, національність, вік, сімейний стан і т. Д. Соц. статус в свою чергу підрозділяється на:

- Запропонований, отриманий незалежно від суб'єкта, найчастіше від народження (раса, стать, вік) і

- Досягнутий, набутий власними зусиллями індивіда.

У ряді випадків індивід може мати і змішаний соц. статус.

Чим ширше в суспільстві поширені досягаються статуси і чим більш важливу роль вони відіграють у суспільному житті, тим суспільство в цілому більш демократично і цивілізовано. Одна і та ж особа має декілька статусів (є суб'єктом двох або більше соц. Груп). Один з них є основним, головним, визначальним становище людини в суспільстві в цілому (зазвичай такий статус пов'язаний з посадою за основним місцем роботи). Від соц. статусу слід відрізняти особистий статус. Вони можуть не збігатися. Соц. статус особистості може знаходить своє вираження в статусних символах (уніформа).

Не менш важливе значення для характеристики особистості має така її сторона, як соціальна роль - очікуване поведінка людини, пов'язане з його соц. статусом і типове для людей відповідного статусу в даному суспільстві. Це знаходить своє вираження в сукупності очікувань (рольові очікування) і вимог (рольові вимоги), висунутих суспільством або соц. групою перед особистістю, що займає певний статус. З одним і тим же статусом пов'язано виконання декількох соц. ролей. Сукупність ролей, що відповідають даному статусу, називається рольової системою ( "рольовий набір" по Мертону). Як і соц. статуси, соц. ролі можуть закріплюватися формально (в законі і іншому правовому акті), а можуть носити і неформальний характер (моральні норми поведінки).

Від соц. ролі відрізняється рольова поведінка, яке означає не соц. запрограмоване очікуване, а фактична поведінка того, хто цю роль виконує. В процесі виконання соц. ролей особистості можуть виникати певні труднощі (рольові напруги) і конфлікти (рольові конфлікти), пов'язані з протиріччями між різними нормативними соц. ролями або між різними елементами однієї і тієї ж соц. ролі. Рольовий напруга зазвичай виникає в зв'язку з труднощами виконання, поєднання рольових зобов'язань і невідповідністю внутрішніх установок особистості вимогам ролі. Рольові конфлікти - прояв більш гострого протиріччя між ролями або різними сторонами однієї ролі, коли ці ролі або сторони виступають як несумісні, що виключають одна одну.

Соціальні цінності і норми, їх роль в суспільному житті «-- попередня | наступна --» Соціалізація індивіда і особливості її основних етапів. ресоціалізація
загрузка...
© om.net.ua