загрузка...
загрузка...
На головну

Активність персоналу в залежності від статусу працівника

Таблиця 10, б

Участь в інноваціях як наслідок статусу працівників

Таблиця 10, а

 статус  Участь в інноваціях (чол.)  Разом
   беруть участь  не беруть участі  
 робочі
 ІГОР
 службовці
 статус  Участь в інноваціях (чол.)
   беруть участь  не беруть участі
 робочі
 ІГОР
 службовці
 Разом
       

(Якщо дані представницькі) можна підрахувати процентні частки всіх 47 виділених в ній поєднань вікових характеристик чоловіків і дружин, з чого, скажімо, слід, що найбільше в вивченої сукупності представлені молоді пари у віці 20-24 років, якісь складають близько 55% від всіх пар (504: 1838/2 = = 0,55), серед 50-річних і старше подружні пари мають однаковий вік становлять лише 5% і т. д.

Якщо вибірка нерепрезентативна, опроцентуванням можна вести тільки в рамках кожної підвибірки окремо. Зазвичай такі підвибірки утворюють за ознаками, що є можливими причинами шуканих зв'язків: статево, майнові, етнічної приналежності, шкали за рівнем освіти, інших об'єктивних характеристиках соціального статусу, місця проживання і т. Д. Тут невідповідність часткою вибірок реальному розподілу певних груп у генеральній разом не спотворить висновок (логіка табл. 10, а). В іншому ж випадку (за логікою табл. 10, б) достовірність висновку буде прямо залежати від показності вибірки.

Нарешті, у випадках, коли представництво перехресної класифікації в принципі не можна встановити (наприклад, про ціннісних орієнтаціях і політичних поглядах, відносин до партій, де розподіл в генеральної сукупності заздалегідь взагалі невідомо), розрахунок відсотків допустимо в обох напрямках і по діагоналі з умовою, що встановлені зв'язку вимагають додаткової перевірки, є орієнтовними. Для такої перевірки використовують систему так званих контрольних (опосредующих) змінних.

Аналіз взаємозв'язку двох змінних за допомогою контрольного (опосредующего) фактора - Прийом, використовуваний для того, щоб встановити прямі і опосередковані, причинні і супутні зв'язку, а також уточнити їх напруженість. Розглянемо три вигаданих прикладу, в яких проілюструємо основні логічні проблеми цього методу.8

8 Завдання цього класу стосовно соціології були вперше сформульовані в 40-і рр. П. Лааарсфел ьдом і П. Кен дав л і отримали в подальшому більш повне логічне обгрунтування в роботах X. Хеймана [339. С. 286-295].

Приклад 1. Треба визначити, чи є зв'язок між інтересом людей до пізнавальним програмам телебачення (позначимо як фактор П) і до розважальних програм (фактор Р). Для встановлення взаємозв'язку між цими явищами використовуємо найпростіший показник - коефіцієнт асоціації двох якісних змінних по Юлу. Щоб підрахувати коефіцієнт асоціації Юла, досить фіксувати наявність (+) або відсутність (-) кожного з двох зіставляються якостей А до В.

Побудуємо двомірну класифікаційну таблицю (схема 27).

Коефіцієнт асоціації Юла (Q) вираховується за формулою; Q = (ad - cb) / (ad - сb), де (схема 25) частоти а, b, с, d позначають наявність або відсутність ознаки П або Р. Властивості коефіцієнта: 1> Q> 1; Q = 0, якщо котрась із частот (а, b, с або d) рівні 0. При значенні коефіцієнта істотно вище або нижче 0 при деякому довірчому інтервалі (допустимої помилки) зв'язок є.

Припустимо, що в нашому прикладі спостерігається такий розподіл (умовні числа).

ПОШУК ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКІВ МІЖ ЗМІННИМИ «-- попередня | наступна --» Взаємозв'язок інтересів телеглядачів до пізнавальним (П) і розважальним (Р) програмами
загрузка...
© om.net.ua