загрузка...
загрузка...
На головну

ПОШУК ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКІВ МІЖ ЗМІННИМИ

Перехресна угруповання за двома і більше ознаками - прямий шлях до виявлення можливих взаємозв'язків між змінними. Для цього потрібно скласти таблицю певним чином, наприклад, підрахувати пропорції частот однієї ознаки в залежності від частот іншого. Для недосвідченого читача при викладі результатів соціологічних обстежень розумніше використовувати процентні відносини угруповань. У науковій публікації слід вказувати статистичні критерії взаємозв'язків і їх значимості.

Правила опроцентуванням6 зовсім не так прості, як може здатися недосвідченому досліднику. Основне питання: приймати чи за 100% дані по рядку або по стовпцю?

6 Детально ці правила викладає X. Хейман [339]

Це залежить від двох обставин: від характеру вибірки обстежених і від логіки аналізу. Вибірка може бути або репрезентативною (вибіркова сукупність є мікромодель генеральної сукупності), або репрезентативної. В останньому випадку нам як мінімум невідомі пропорції істотних характеристик у генеральній сукупності, або ми знаємо, що ці пропорції в вибірці не дотримуються. Можлива двояка логіка аналізу "від причин до слідства" або "від наслідків до причин", що визначається гіпотезою і змістом даних.

Якщо вибірка представницька і відображає пропорції досліджуваних груп у генеральній сукупності (даного заводу, наприклад), тоді можна вести двоякий аналіз даних: за логікою "від причин до слідства" і "від слідства до причин".

Розглянемо приклад. Припустимо, що 1000 чоловік, що працюють на акціонерному підприємстві, де акції належать виключно його співробітникам, розподілилися в залежності від того, беруть участь або не беруть участь вони в технічної та організаційної модернізації виробництва, наступний чином (табл. 10).

 Таблиця 10 Вихідна перехресна угруповання даних: статус і участь в інноваціях (N = 1000 чіл.)
 статус  Участь в інноваціях (чол.)  Разом
   беруть участь  не беруть участі  
 робочі
 ІГОР
 службовці
 Разом

Проведемо аналіз за логікою "Від можливих причин - до слідства". Передумовою більш-менш активної участі в розробці нововведень може бути статус працівника, тоді як залученість у справи виробництва сама по собі не може бути причиною того чи іншого статусу, це - можливий наслідок першого фактора. При такому підході за 100% слід брати дані по рядку (табл. 10, а).

Висновок: найбільш активні інноватори - ІГОР, найменш активні - службовці. Статус інженерно-технічних працівників сприяє їх модернізаційної активності в більшій мірі, ніж становище службовців або робітників даного підприємства.

тепер проведемоаналіз за логікою "від слідства до причин ":100% підсумовуються в стовпці(Табл. 10, б).

З логічної точки зору тут перевіряється гіпотеза про внесок кожної категорії працівників у розробку нововведення, а не гіпотеза про їх співвідносної активності. Висновок з табл. 10, б: внесок робітників - найбільший, так як вони переважають в складі персоналу підприємства. Про відносної ж активності робітників за цими розрахунками ми судити не можемо.7

7 Мається на увазі, звичайно, не значимість, якість запропонованих Ідей, але їх чисельність. Пропозиції фахівців-інженерів або адміністраторів-службовців можуть бути більш радикальними, ніж пропозиції робочих.

Отже, ретроспективний і проектує аналізи припускають різні за змістом висновки.

У репрезентативних вибірках можливо проценти-вання "по діагоналі" таблиці. Наприклад, для табл. 6

Теоретична типологізації ТА ЇЇ ПЕРЕВІРКА У емпіричного аналізу «-- попередня | наступна --» Активність персоналу в залежності від статусу працівника
загрузка...
© om.net.ua