загрузка...
загрузка...
На головну

кола Еллера

Дивіться також:
  1. дружні кола
  2. контактні кола
  3. кола кровообігу
  4. кола кровообігу
  5. Отриманий коло називається колом Мора. Аналогічні кола Мора можна будувати для будь-якого напруженого стану.
  6. Серцево-судинна система і її будова (великий і малий кола кровообігу)
  7. Складнощі сприйняття предмета філософії: кола і парадокси розуміння.

Содерж-е і обсяг поняття

ПОНЯТТЯ

поняттяє ф. думки, отраж-я істот. призн. предм. або множ-во одноро-х предм-в.

ознака - То. у чому предм. подібні або один від одного отлич-ся

единич. - Притаманні одному предм.

сущест. - Пов'язані з необх. буття предм.

несущест. визна-ся випадкових-ю

відрізнить. указ. на відміну предм. або явл-й.

відрізняється. указ-т на схожість

Поняття ненаглядного, їх не ім-т без слова. Слово не поняття:

1. в различ. мовах поняття звучить неоднаково

2. в одному і тому ж мовою не ім-т тожд-ва слова і поняття (омоніми і синоніми)

3. полісемія - многозноач-ть слів

Логічний. прийоми образ-я понять:

аналіз - Роздуми про. расчлен-е предм. на склад. частина

Абстрагується-е - Відділення істот. від неіснуючих.

порівняння - Логічний. прийом, устанав-й схожість і відмінність предм.

синтез - Об'єднаю-е частин предм. в єдине ціле

узагальнення - Распростр-е на весь клас предм-в

під содерж-мрозуміють сукупність-ть істот. призн-в предм. і множ-ва однород-х предм., отраж-х в понятті.

Об `єм - Сукупність-ть предм-в, отраж-х в понятті.

Закон зворотного отнош-я м \ ду об'ємом і содерж-м поняття: чим ширше обсяг поняття, тим вже його содерж-е, чим ширше утримуючі. поняття, тим вже його обсяг.

A - учень, Б - студент, С - студент Іванов

Клас (множ-во) - Сукупність-ть предметів, облад-х будь-яким загальним призн., Або удовлет-х якою-небудь спільною умовою. Клас може складатися: підклас (підмножина), ел. класу (множ-ва).

Множ-во В явл-ся подмнож. множ-ва А тоді і тільки тоді. коли кожн. елем. У явл-ся елем. А, але не навпаки. ВСА. Елемент множ-ва є компонуються. множ-ва, неподільний при дан. способі його розглянути-я. Елем. множ-ва є компонуються. множ-ва, кот-му притаманні всі сущест. призн. множ-ва. Елем. множ-ва є компонуються. множ-ва, до кот-му відносять ім'я множ-ва. З I А.

Множ-во:

універсам. 1, единич. , Порожні ?

універсам. мн. - Мн-ва, кот-е охоплення. все предм. даної обл.

единич. мн. - Соотв. поняттю, в обсяг кіт-го входить тільки один елемент.

порожні мн. - Мн-ва, соотв-е поняттям, в обсяг кіт-го не входить жодного елемента.

види понять: Поняття подрузі-ся за обсягом і за змістом.

за обсягом: 1) единич. - Соотв. единич. множ-ву (1 ел.), 2) загальні - Более1 елем. - регистрир-е (закриті) - Елем. піддаються обліку (регист.), нерегістрірующіе-е (відкриті) - Елем. обсягу обліку не піддаються (НЕ регист-ся).

За утримуючі .:

1) конкурують \ абстрак.- Про конкурують. пон-х і соб-х (злочин), про св-вах і отнош-х (любити, ненавидіти)

2) співвідносить. - Пон-я, отраж-е предмет або явл-я, один без одного не істот-е (добро, зло, чоловічий, жіночий)

3) безотносіт. - Пон-е, отраж-е предм. або явл-е, істот-е самост. (Людина, Земля, Всесвіт).

4) покладе. - Пон-е, в утримуючі. кіт-го представ-н к.-небудь призн.

5) негативні. - Пон-е, в содерж-ии кіт-го негативні-ся ознака, принадл-й покладе. пон-ю. Отриц. призн. образ-ся на основі покладе-х посеред-м добавл-я до слова част. ні, Пріст. без. (Логічний-алогічний, великий-невеликий), якщо част. або Пріст. слив-ся зі словом і слово без них не употр-ся, то поняття покладе-но.

Собір. пон-я - Пон-я, в утримуючі. кіт-х не можна віднести до кожн. отдельн. елем. обсягу пон-й, а можна віднести до сукупність-ти елем-в обсягу. Можуть бути единич. і загальними. (Сервіз, сузір'я «Велика ведмедиця»).

Одне і те ж пон-е мож. мати собир. або розділить. сенс: якщо в утримуючі. пон-я відносять-ся до кожн. отдельн. елем. обсягу, то сенс розділить-й, а якщо не відносять-ся, то собиратеся-й.

Повна логічний. харак-ка пон-я:

- Визна-ть, яке пон-е: единич. або загальне.

- Якщо загальна, то регист. \ Нерегіст-е

- Конкурують. \ Абстрак-е

- Співвідносить. \ Безотносіт.

-положіт. \ негативні.

- Собиратеся. \ Розділить.

Відносини м \ ду пон-ми:

порівняємо-е \ непорівнянний-е

Порівняємо-е мають ближ. заг. рід, непорівнянний-е не їм. ближ. заг. роду.

Отнош-я: 1) отнош-е совмест-ти, 2) отнош-е несумісний-ти.

3 види отнош-й совмест-ти:

 
 1. отнош-е тожд-ва, равнооб'ем-ти: пон-я тожд-ни, якщо їх обсяги і. совпад.

2. отнош-е пересеч-я \ перехрещені-я: В отнош-ии пересеч-я знаходять-ся пон-я, обсяги кіт-х чистячі. перетнув-ся.

3. Отнош-е подчин-я \ суборди-ії: знаходять-ся пон-я, обсяг одного з кіт-х і. включений в об. іншого, але не исчерп-т його: більше пооб. пон-е - підкоряє, менш. по. про. - підлегле

несумісність:

1. отнош-е корд-ії \ підпорядковані-я: в отнош-ии корд-ії не менше 3-х понять: А-соподчіняющ. пон-е, В, С-підпорядковані. пон-я

2. отнош-е протилежний-ти \ контрарности: в отнош-ии протилежний-ти нах-ся підпорядковані. пон-я, в одному з них отраж. ознака, а в іншому він заперечуючи-ся, замінюючись на протилежний-й.

3. пон-я противореч-е \ контрадікторние: А-щедрий, А,- Нещедро (т. Е. Просто наявність \ відсутність ознак)

загальні:

1. і противопол-е і противореч-е пон-я знаходять-ся в отнош-ии взаімоотріц-я

2. і противопол-е і противореч-е пон-я підпорядковані-е

3. в мові висловлю-ся словами-антонімами

відмінні:

1. противопол-е пон-я - покладе. пон-я

2. противореч-е майже завжди 1-покладе., 2.-негативні.

3. м \ ду противопол-ми пон-ми завжди є ще пон-е

4. противореч-е

Логічний. операції з пон-ми:

Узагальнити пон-е - Значить прийти від п. З більш. про. але менш. содерж-м до пон-ю з більш. про. але менш. содерж-м.

обмежити п. - Здійснити обрат. опер-ю.

Сущ-т кордону обобщ-я (межа обобщ-я пон-й - категорії) і огранич-я пон-й (едінч. Пон-я).

Тема 23. Місцеве управління і самоврядування «-- попередня | наступна --» Роз'яснення за допомогою прикладу
загрузка...
© om.net.ua