загрузка...
загрузка...
На головну

Особливості ліквідації наслідків біологічної аварії

Дивіться також:
  1. I. Особливості економічного розвитку.
  2. I. Формування умов для ліквідації колоніальної системи
  3. I.1. Особливості та роль наочного навчання у вирішенні освітньо-виховних завдань
  4. I.3.1. Особливості діагностичної роботи шкільного психолога на відміну від психолога-дослідника.
  5. II. Основні фактори, що визначають державну політику в галузі забезпечення хімічної і біологічної безпеки
  6. II. Особливості політичного розвитку країни.
  7. II.1. Опис курсу новітньої історії і особливості його викладання
  8. II.2. Особливості шоу-бізнесу середини 20 століття
  9. IV. Основні завдання державної політики в галузі забезпечення хімічної і біологічної безпеки
  10. IV. Особливості вражаючої дії біологічної зброї
  11. IV. Особливості радянського виправно-трудового права на основі аналізу статей Виправно-трудового кодексу Української РСР 1924 р
  12. V. Особливості розвитку реалізму на рубежі 19-20вв.

Після локалізації вогнищ зараження проводиться їх знезараження.

В першу чергу дегазуються під'їзні шляхи та внутрішні об'єктні дороги (двори житлових будинків), потім знезаражують ділянки місцевості та об'єкти, які можуть бути джерелами зараження повітря. Отруйні речовини знезаражують шляхом поливу дегазуючими розчинами, для чого використовують парк комунальної техніки, автоцистерни, мотопомпи, пожежні автомобілі та інші машини і механізми, які пристосовані для розливу рідини.

Тривалість роботи особового складу однієї зміни в осередку хімічного ураження залежить від часу допустимого безперервного перебування в засобах індивідуального захисту (при температурі повітря від +24в до +20 ос - 40-50 хвилин, від +19в до +15 ос - 2 години, при температурі нижче +15 ос - 3 години і більше).

Після завершення робіт в районі збору повинні бути проведені заходи щодо спеціальної обробки техніки і санітарної - особового складу формувань.

Значну небезпеку для населення становлять біологічні аварії, які супроводжуються викидами в навколишнє середовище препаратів з патогенними біологічними агентами (ПБА) 1-2 груп (бактерії, віруси, рикетсії, гриби, мікроплазми, токсини і отрути біологічного походження, а також мікроорганізми з включенням фрагментів геному зазначених ПБА).

Характерним для біологічних аварій є тривалий час розвитку, наявність прихованого періоду в прояві поразок, стійкий характер і відсутність чітких меж осередків зараження, труднощі з виявленням та ідентифікацією збудника (токсину).

Для ліквідації наслідків біологічних аварій необхідне прийняття екстрених заходів по залученню установ і формувань держсанепідслужби Міністерства охорони здоров'я, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ та інших відомств, а також створюваних на їх базі спеціалізованих формувань, які є складовою служби медицини катастроф.

Загальне керівництво, організацію та контроль за проведенням заходів по локалізації та ліквідації вогнищ біологічного зараження здійснюють санітарно-протиепідемічні комісії при органах виконавчої влади. Діяльність цих комісій здійснюється в тісній взаємодії з комісіями техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

З метою виявлення та оцінки обстановки в зоні біологічної аварії організовується санітарно-епідеміологічна і біологічна розвідка.

У разі виявлення біологічних засобів негайно сповіщаються населення і відповідні сили системи цивільного захисту про загрозу зараження біологічними агентами. Специфічну індикацію збудника здійснюють санітарно-епідеміологічні установи. Відбір проб для специфічної індикації та їх доставку в лабораторії здійснюють групи санітарно-епідеміологічної розвідки.

З метою локалізації та ліквідації вогнищ біологічного зараження, який виник внаслідок біологічної аварії, здійснюється комплекс режимних, ізоляційно-обмежувальних і медичних заходів в рамках карантину і обсервації.

Для запобігання виникненню та поширенню інфекційних захворювань в зоні біологічного зараження запроваджуються заходи, які спрямовані на виявлення осіб з гострими, хронічними і тривалими формами інфекційних захворювань і безсимптомних носіїв інфекції.

Виявлення джерел інфекції досягається шляхом опитування населення, проведенням медичних оглядів та обстежень осіб, які працюють на об'єктах харчування та водопостачання.

З метою запобігання зараження додатково здійснюється профілактична дезінфекція, дезінсекція та дератизація. З цією ж метою проводяться профілактичні щеплення. Щеплення проводяться в плановому порядку та за епідемічними показниками на пунктах щеплення, які розгортаються відповідними лікувально-профілактичними установами.

Карантин і обсервація скасовуються з вичерпанням терміну максимального інкубаційного періоду даного інфекційного захворювання з моменту ізоляції останнього хворого, після заключної дезінфекції та санітарної обробки населення.

Обов'язок органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, органів управління МНС - забезпечити виконання зазначених завдань.

Особливості ліквідації наслідків хімічної аварії «-- попередня | наступна --» Особливості ліквідації наслідків терористичних актів
загрузка...
© om.net.ua