загрузка...
загрузка...
На головну

Особливості ліквідації наслідків повені

Дивіться також:
  1. I. Особливості економічного розвитку.
  2. I. Формування умов для ліквідації колоніальної системи
  3. I.1. Особливості та роль наочного навчання у вирішенні освітньо-виховних завдань
  4. I.3.1. Особливості діагностичної роботи шкільного психолога на відміну від психолога-дослідника.
  5. II. Особливості політичного розвитку країни.
  6. II.1. Опис курсу новітньої історії і особливості його викладання
  7. II.2. Особливості шоу-бізнесу середини 20 століття
  8. IV. Особливості вражаючої дії біологічної зброї
  9. IV. Особливості радянського виправно-трудового права на основі аналізу статей Виправно-трудового кодексу Української РСР 1924 р
  10. V. Особливості розвитку реалізму на рубежі 19-20вв.
  11. X. ОСОБЛИВОСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХОДІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ санітарно-ПРОТИЕПІДЕМІЧНИХ ЗАХОДІВ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
  12. Аграрна реформа 1861р та особливості її здійснення в Білорусі

Пошуково-рятувального загону призначається один-два об'єкти робіт.

Організаційно-технологічна схема проведення аварійно-рятувальних робіт обирається командиром (начальником) пошуково-рятувального загону (служби), виходячи з обстановки, обсягу, умов роботи в районі землетрусу і прийнятої технології окремих робочих операцій.

Під час рятувальних робіт в завалах і в інших складних умовах можуть призначатися мікропаузи - "хвилини тиші" тривалістю 2-3 хвилини для короткочасного відпочинку і прослуховування завалів з метою пошуку постраждалих.

Перерви в роботі тривалістю 10-15 хвилин призначаються з урахуванням стану працездатності рятувальників. Під час важкої роботи відпочинок повинен носити пасивний характер.

Після завершення останньої (протягом часу) робочої зміни рятувальникам надається міжзмінний відпочинок - не менше 7-8 годин повноцінного сну, задоволення інших потреб, виходячи з необхідності повного відновлення працездатності.

Заходи щодо зменшення масштабів наслідків землетрусів і дій в разі їх виникнення повинні бути передбачені в Планах дій щодо запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій.

За багаторічними спостереженнями в Україні найбільшу небезпеку становлять катастрофічні паводки в гірських і передгірних районах Карпат, перш за все, Закарпаття та Прикарпаття. За кількістю постраждалих і сумі збитків паводки є одним з чільних місць серед надзвичайних ситуацій природного характеру.

Головним вражаючим чинником паводків є потік води, проте можливе виникнення вторинних факторів: пожеж; руйнування будівель і споруд; захворювання людей і домашніх тварин і т. п.

Основними особливостями обстановки, яка виникає під час катастрофічного паводку, є: руйнівний характер надзвичайної ситуації, швидке зростання параметрів вражаючих факторів, обмежений час виживання постраждалих, які зазнали їх вплив, складність доступу до постраждалих, необхідність застосування для цього плавзасобів, а також складні погодні умови.

Головною метою аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в умовах катастрофічного паводка або затоплення є: пошук, надання допомоги та рятування людей, які опинилися в зоні затоплення, в можливо короткий час, що забезпечує їх виживання в умовах сформованої обстановки.

Рятувальні роботи в умовах катастрофічного паводка або затоплення включають:

- Пошук потерпілих;

- Забезпечення доступу рятувальників до постраждалих і їх порятунок;

- Надання постраждалим першої медичної допомоги;

- Евакуацію потерпілих із небезпечної зони.

Основними способами захисту людей від вражаючих факторів паводку (затоплення) є евакуація населення з районів, які затоплюються, розміщення людей на незатопляемих елементах споруд і ділянок місцевості.

Доцільність застосування того чи іншого способу захисту залежить від оперативної обстановки і конкретних умов проведення захисних заходів.

Залежно від місця розташування населеного пункту, часу початку його затоплення, стану транспортних комунікацій та інших факторів, евакуація може проводитися негайно по отриманню сигналу про можливе затоплення даної території або лише в разі безпосередньої загрози затоплення, пішки або з використанням транспортних засобів.

Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи в разі повені, паводку та катастрофічного затоплення повинні вестися безперервно, цілодобово, в будь-яку погоду і забезпечувати порятунок постраждалих в термін, який не перевищує наступ небезпечних для життя фізіологічних змін в організмі людини в разі перебування у воді в даних умовах.

Для виконання аварійно-рятувальних робіт призначаються підрозділи: оперативно-рятувальні служби цивільного захисту, посилені десантними засобами, інші пошуково-рятувальні сили МНС і регіону, територія якого страждає від лиха. Для виконання інших невідкладних робіт, з урахуванням їх характеру, призначаються інженерні, інженерно-технічні, дорожні підрозділи і формування міністерств і відомств.

Під час пошуку і порятунку постраждалих повинні широко використовуватися авіаційні технології з використанням літаків і вертольотів.

Заходи щодо запобігання паводків та ліквідації їх наслідків передбачаються в планах дій щодо попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які розробляються на всіх рівнях, а також в державних і регіональних цільових програмах.

Особливість ліквідації наслідків землетрусів, повеней, хімічних, біологічних аварій. «-- попередня | наступна --» Особливості ліквідації наслідків хімічної аварії
загрузка...
© om.net.ua