загрузка...
загрузка...
На головну

Конкуренція за монопольний ринок

Дивіться також:
  1. A) Вільна конкуренція
  2. Атака вимагає дару бачення і передбачення. Який ринок для тенісних ракеток
  3. Боротьба, суперництво, конкуренція
  4. В інституціональній теорії розглядається вплив на ринок інформаційної асиметрії.
  5. Валютний ринок і валютні курси.
  6. Внутрішній ринок.
  7. Внутрішньогалузева і міжгалузева конкуренція.
  8. Питання 1. Конкуренція і її види.
  9. Питання 1. Недосконала конкуренція
  10. Питання 3. Конкуренція і ціни. Фактори, що впливають на рівень цін.
  11. Питання 3. Конкуренція на ринку праці
  12. Питання 4. Способи виходу на міжнародний ринок.

В даному випадку конкуренція набуває форми конкурсу (аукціону). Його переможець отримує виняткове право на виробництво в масштабах країни або на локальному ринку. При достатній кількості учасників конкурсу за входження на ринок і відсутності змови суперництво між ними може призвести до усунення монопольних цін. Переваги такої форми контролю над природними монополіями іноді полягають, по-перше, в простоті й ефективності механізму розкриття приватної інформації компаній-виробників, по-друге, в підпорядкуванні їх діяльності запитам споживачів, а не регулюючого органу, по-третє, в скороченні ролі останнього до мінімуму. За уявною простотою самого принципу проведення конкурсу криються складності методологічного і змістовного плану на стадії розробки його умов і процедури. Роль регулюючого органу та його вплив на цілі компанії в даному випадку нітрохи не менше, ніж при інших формах регулювання, так як саме в його прерогативи входить формулювання умов і безпосереднє проведення конкурсу, відстеження укладених на його основі контрактів.

Крім того, ефективну конкуренцію за вхід на ринок можна організувати не на всякому монопольному ринку. Зокрема, її обмежують високий розмір і безповоротний характер витрат по участі в конкурсі, які повністю або частково доводиться компенсувати державі.

Переможець конкурсу отримує можливість здійснювати діяльність на правах оренди або концесії. Більш поширена оренда, при якій активи або належать державі (центральним або місцевим органам влади), або створюються за його рахунок, але містяться і управляються приватною компанією. При концесії приватна фірма здійснює інвестиції в розвиток і підтримку активів з власних або позикових коштів. Контракти підписані на різні терміни, які, як правило, тим тривалішим, ніж більше коштів компанія вкладає у виробництво. Зазвичай термін дії концесії достатній для повної окупності вкладень, після чого система може бути викуплена державою (муніципалітетом). Концесії типові для організації водопостачання, залізничних перевезень, телефонного зв'язку. В принципі конкуренція за концесію повинна бути менше, ніж за оренду, так як тут участь в конкурсі обумовлюється наявністю в учасника значного власного капіталу або доступу до кредиту.

При повторних конкурсах зазвичай не відбувається заміни орендарів. Так, у Франції, наприклад, контракти на водопостачання постійно поновлюються одними і тими ж операторами. Це природно, тому що вони мають суттєві переваги в конкуренції за ринки (напрацьований досвід, більш повну інформацію, сформовану репутацію, "підхід" до організуючим конкурс особам).

Конкурси за монопольні ринки досить складні в процедурному плані місто й пов'язані з проблемами запобігання змови, визначення в контракті вичерпних характеристик кількості і якості виробленої продукції та встановлення оптимальної тривалості контракту.

Передача виробництва в оренду або концесію не означає, що функція держави зводиться лише до контролю за дотриманням іншою стороною умов договору, так як не можна обійтися і без певного дискреційного втручання регулюючого органу в разі непередбачених або не врахованих в контракті зобов'язань.

Зарубіжний досвід регулювання діяльності природних монополій «-- попередня | наступна --» Цінове регулювання діяльності природних монополій
загрузка...
© om.net.ua