загрузка...
загрузка...
На головну

Метод регресивного аналізу

Дивіться також:
  1. A 22 Потенціал дії і історія його відкриття. Методи реєстрації одно- і двофазного ПД. Складові частини ПД і іонний механізм. Механізм проведення збудження.
  2. B-REP (метод граничного уявлення)
  3. I. Метод амальгамації
  4. I. Метод соціометричних вимірів.
  5. I.3.3. Використання методів психодіагностики в роботі шкільного психолога.
  6. I. Статичні методи
  7. II. Метод екстраполяції.
  8. II. Методика написання та оформлення контрольної роботи
  9. II. МЕТОДИ (МЕТОДИКИ) Патопсихологическое дослідження МЕТОДИКИ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ УВАГИ І сенсомоторної реакції
  10. II. МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ
  11. II. МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ
  12. II. Методи розробки.

Метод регресивного аналізу застосовується для визначення техніко-економічних параметрів продукції, що відноситься до конкретного параметричного ряду, з метою побудови і вирівнювання ціннісних співвідношень. Цей метод використовується для аналізу і обгрунтування рівня і співвідношень цін продукції, що характеризується наявністю одного або декількох техніко-економічних параметрів, які відображають основні споживчі властивості. Регресивний аналіз дозволяє знайти емпіричну формулу, яка описує залежність ціни від техніко-економічних параметрів виробів:

P = f (X1X2, ..., Xn),

де Р - значення ціни одиниці виробу, руб .; (Х1, Х2, ... ХП) - техніко-економічні параметри виробів.

Метод регресивного аналізу - найбільш досконалий з використовуваних нормативно-параметричних методів - ефективний при проведенні розрахунків на основі застосування сучасних інформаційних технологій і систем. Застосування його включає наступні основні етапи:

· Визначення класифікаційних параметричних груп виробів;

· Відбір параметрів, які найбільшою мірою впливають на ціну виробу;

· Вибір і обгрунтування форми зв'язку зміни ціни при зміні параметрів;

· Побудова системи нормальних рівнянь і розрахунок коефіцієнтів регресії.

Основний кваліфікаційної групою виробів, ціна яких підлягає вирівнюванню, є параметричний ряд, всередині якого виробу можуть групуватися по різному виконання в залежності від їх застосування, умов і вимог експлуатації і т. Д. При формуванні параметричних рядів можуть бути застосовані методи автоматичної класифікації, які дозволяють із загальної маси продукції виділяти її однорідні групи. Відбір техніко-економічних параметрів виробляється виходячи з таких основних вимог:

· До складу відібраних параметрів включаються параметри, зафіксовані в стандартах і технічних умовах; крім технічних параметрів (потужності, вантажопідйомності, швидкості і т. д.) використовуються показники серійності продукції, коефіцієнти складності, уніфікації та ін .;

· Сукупність відібраних параметрів повинна досить повно характеризувати конструктивні, технологічні і експлуатаційні властивості виробів, що входять в ряд, і мати достатньо тісний кореляційний зв'язок з ціною;

· Параметри не повинні бути взаємозалежні.

Для відбору техніко-економічних параметрів, які суттєво впливають на ціну, обчислюється матриця коефіцієнтів парної кореляції. За величиною коефіцієнтів кореляції між параметрами можна судити про тісноту їх зв'язку. При цьому близька до нуля кореляція показує незначний вплив параметра на ціну. Остаточний відбір техніко-економічних параметрів виробляється в процесі покрокового регресивного аналізу з використанням комп'ютерної техніки та відповідних стандартних програм.

У практиці ціноутворення застосовується наступний набір функцій:

лінійна

P = ao + alXl + ... + antXn,

лінійно-ступенева

Р = ат + а1Х1 + ... + аnХп + (ап + 1Хп) (ап + 1Хп) + ... + (ап + nХп2) (ап + nХп2)

зворотного логарифма

Р = а0 + а1: In Х1 + ... + ап: In Xn,

статечна

P = a0 (X1 ^ a1) (X2 ^ a2) .. (Xn ^ an)

показова

P = e ^ (а1 + а1X1 + ... + аnХn)

гіперболічна

Р = ат + а1: Х1 + А2: Х2 + ... + ап: ХП,

де Р - вирівнювання ціни; X1 X2, ..., хп - значення техніко-економічних параметрів виробів ряду; a0, a1 ..., аn - обчислювані коефіцієнти рівняння регресії.

У практичній роботі з ціноутворення в залежності від форми зв'язку цін і техніко-економічних параметрів можуть використовуватися інші рівняння регресії. Вид функції зв'язку між ціною і сукупністю техніко-економічних параметрів може бути заданий заздалегідь або обраний автоматично в процесі обробки на ЕОМ. Тіснота кореляційної зв'язку між ціною і сукупністю параметрів оцінюється за величиною множинного коефіцієнта кореляції. Близькість його до одиниці говорить про тісний зв'язок. За рівнянням регресії отримують вирівняні (розрахункові) значення цін виробів даного параметричного ряду. Для оцінки результатів вирівнювання обчислюють відносні величини відхилення розрахункових значень цін від фактичних:

Цр = Рф - Рр: Р х 100

де Рф, Рр - фактична і розрахункова ціни.

Величина Цр не повинна перевищувати 8-10%. У разі істотних відхилень розрахункових значень від фактичних необхідно досліджувати:

· Правильність формування параметричного ряду, так як в його складі можуть виявитися вироби, за своїми параметрами різко відрізняються від інших виробів низки. Їх треба виключити;

· Правильність відбору техніко-економічних параметрів. Можлива сукупність параметрів, слабо корелюється з ціною. В цьому випадку необхідно продовжити пошук і відбір параметрів.

Порядок і методика проведення регресивного аналізу, знаходження невідомих параметрів рівняння і економічна оцінка отриманих результатів здійснюються відповідно до вимог математичної статистики.

Метод порівняння питомих показників «-- попередня | наступна --» агрегатний метод
загрузка...
© om.net.ua