загрузка...
загрузка...
На головну

Сутність функції цілепокладання

Найважливішим компонентом управлінської діяльності та загального функціонування організацій є целеполаганя. Воно ж є основною функцією керівника, етапом управлінської діяльності і компонентом її структури. Визначається цілепокладання як вибір мети функціонування організації. В теорії управління трактування цієї функції неоднозначна. З одного боку, визнається її визначальна роль в управлінській діяльності та загальному функціонуванні організації, з іншого - ця функція не виділяється як самостійна, а розглядається як частина функції планування. В іншій трактуванні цілепокладання розглядається як вихідна стадія всього управлінського циклу, що передує йому; тому воно виноситься за межі системи функцій управління. Це справедливо в тому сенсі, що цілепокладання варто «поза і вище» інших функцій.

 Але цілепокладання за своїм змістом і ролі в управлінні - саме управлінська функція. Це не тільки початковий етап управління. В ході подальшої діяльності має місце формулювання нових цілей, якщо з'ясовується неефективність початкових. При цьому цілепокладання виступає наслідком інших управлінських функцій, а не першим етапом управління. Специфічна обов'язок керівника - постановка цілей перед виконавцями, що також входить в процес функціонування організації. Функція цілепокладання за своїм змістом - процес складний і розгорнутий у часі, який має специфічні закономірності, не властиві іншим управлінським функціям. Іноді ця функція використовується як основа в методі «управління за цілями» (management by objectives - МВО).

 Теорія управління визначає поняття мети як системоутворюючий фактор організації. Мета визначає загальну спрямованість діяльності організації, її структуру і склад, регулює зв'язки між її компонентами, інтегрує їх в узгоджену систему. Вона ж є основою стратегічних рішень і планування в організації. Загальний імідж організації залежить від характеру цілей.

 Починається реалізація функції цілепокладання з визначення загальної мети організації, яка є основою її діяльності. Для визначення цієї мети застосовуються поняття «філософія компанії», «політика фірми», «місія організації». Місія визначає головні завдання організації, напрямки її діяльності та керівництва нею. Свобода у виборі місії є запорукою ефективності економіки в цілому.

 Обов'язковою в науці управління вважається виконання одного правила: отримання організацією прибутку не повинно формулюватися як її місії. Прибуток - внутрішня проблема організації. Але оскільки організація є соціальною і відкритою системою, вона зможе вижити, задовольняючи якусь потребу, що знаходиться поза нею. Наприклад, компанія «Форд» формулює місію як «надання людям дешевого транспорту», зберігаючи за прибутком провідну роль в забезпеченні життєздатності компанії.

 Місія - це фундамент для подальшої реалізації функції цілепокладання.

Читайте також:

Комунікативна поведінка керівника

Основні напрямки кадрової роботи керівника

Загальна характеристика регулятивних процесів

Типологія управлінських рішень і нормативні вимоги до них

Специфіка перцептивних процесів в управлінській діяльності

Повернутися в зміст: психологія менеджменту

Всі підручники

© om.net.ua