загрузка...
загрузка...
На головну

національний рух

Лібералізація політичного режиму в Російській імперії після смерті Миколи I в 1955 році призвела до активізації українського національного руху. У Петербурзі (1859р.) І Києві (1860-1861рр.) Нова генерація українських активістів, переважно студентів і колишніх братчиків, організували культурно-освітні товариства, так звані "громади". Їх метою було сприяння розвитку народної освіти, свободі літературного слова, поширення національної ідеї, формуванню національної свідомості.

Кінець XIX ст. - Початок ХХ ст. характеризувався підйомом політичного життя в Росії, формуванням політичних партій і організацій, зростанням їх впливу на суспільний розвиток. Плідна культурна робота українського громадянства в попередній період сприяла формуванню нової генерації українців, яка прагнула послідовно боротися всю повноту політичних і національних прав українського народу. З'являються перші спроби створення незалежних українських організацій.У 1891р. повстало "братство тарасівців"- Об'єднання молодих українських патріотів, які вже не задовольнялися культурним українофільством старшого покоління і ставали на шлях національного радикалізму.У 1896р. в Києві була утворена Українськатаємне товариство "Молода Україна", - Метою якого, за свідченням Київського жандармського управління, була" пропаганда соціалізму і політичного сепаратизму на українській основі ".1897р. на нелегальному з'їзді представників громад у Києвівиникла Всеукраїнська загальна організація.

Поява цієї організації була заключним акордом громадського руху, спробою організаційного згуртування патріотично налаштованих національних сил. Її ставка на культурну діяльність вже не відповідала ні потребам часу, ні настроям значної частини діячів національного руху, особливо молоді.

Зазначені політичні групи, а також українські студентські громади стали основою, на якій в Харковів лютому 1900 р. виникла перша українська політична партія - "Революційну українську партію "(РУП). До її складу увійшли Д. Антонович, Б. Камінський, Л. Меціевіч, М. Русов. Для почав діяльності РУП був характерним радикально-національний напрямок роботи, душею якого був М. Міхновський. Він же підготував прогресивний документ цієї організації брошуру "Самостійна Україна". Принципами цього твору були патріотизм, радикалізм і безкомпромісність.

недоліки: Не дає відповіді на питання про основні напрямки діяльності, соціальну базу і т. П .. Однак,цей документ містить ряд принципово важливих орієнтирів.

Під впливом загальноросійського соціал-демократичного руху зII-й половини +1902 РУП почала перейматися марксистської ідеологією, Що спричинило розкол партії і створення ряду нових політичних партій:Української народної партії (УНР) на чолі з М. Міхновським (1902р.), Яка відстоювала ідею нової української державної самостійності;Української соціалістичної партії на чолі з Б. Ярошевський (1903). Частина рупівців в 1904р. разом з бундівцями утворилиУкраїнську соціал-демократичну партію ( "Союз"), Яка увійшла в РСДРП на правах автономної частини меншовицької організації. Більшість рупівців, яка збиралася навколо М. Порша, В. Винниченко, Д. Антоновича, С. Петлюри, М. Ткаченко проголосилистворення Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП) 1905р. УСДРП прийняла соціал-демократичну програму західноєвропейського зразка, висунула гасло автономії замість самостійної України.

Наростання революційного кризи, інтенсивна діяльність РУП підштовхнули до активності та політичної самоорганізації помірковані кола українського національного руху. В1904р. з Всеукраїнської загальної організації з ініціативи Є. Чикаленка виділяється група,утворює українські демократичну партію (УДП). З якої виділяється група на чолі з Грінченка, С. Єфремовим і Ф. Матушевичам, яка створюєукраїнські радикальну партію (УРП). У 1905 р УДП і УРП об'єднуються в одну організацію - УДРП.

Отже, на рубежі ХІХ - ХХ ст. помітно активізується діяльність українського національного руху. Напередодні революції політична палітра охоплювала широкий спектр національно політичних партій.Характерною рисою цього періоду була абсолютна перевага в українському русі лівих національно-соціалістичних сил. Українські ліберали і консерватори не змогли організаційно згуртувати свої сили на національному ґрунті, як правило, орієнтувалися на загальноросійські політичні партії консервативного і ліберального напрямків.

УСДРП і УРДП були головними виразниками суспільно-політичних поглядів організованого українського руху.

Читайте також:

народницький рух

Військові дії 1648-1653 рр Формування української держави

Україна в роки Другої світової війни. Приєднання західноукраїнських земель до СРСР

Українська Національно-демократична революція 1917-1920

Політичне становище Гетьманщини після смерті Б. Хмельницького

Повернутися в зміст: Історія України

Всі підручники

© om.net.ua