загрузка...
загрузка...
На головну

Аналіз використання трудових ресурсів

Основними завданнями аналізу є:

  • Вивчення та оцінка забезпеченості підприємства і його структурних підрозділів трудовими ресурсами в цілому, а так само по підрозділах і професіями;
  • Вивчення показників плинності кадрів;
  • Виявлення резервів трудових ресурсів, більш повного і ефективного їх використання.

Для характеристики руху робочої сили розраховуються наступні показники:

1. Коефіцієнт обороту по прийому персоналу:

, де
ЧПР - кількість прийнятого на роботу персоналу;
ССЧ - середньооблікова чисельність персоналу.

2. Коефіцієнт з вибуття:

, де
ПУВ - кількість звільнених працівників.

3. Коефіцієнт плинності кадрів:

, де
П - кількість збільшилися за власним бажанням і звільнених за порушення трудової дисципліни.

4. Коефіцієнт сталості складу:

, де
Ппост - кількість працівників, які працювали весь рік.

 Одним з основних напрямків аналізу використання трудових ресурсів є аналіз використання робочого часу. Фонд робочого часу залежить від трьох основних чинників:

  • Кількості відпрацьованих днів одним робітником у середньому за рік;
  • Чисельності працюючих;
  • Середньої тривалості робочого дня.

Якщо фактично одним працівником відпрацьовано менше днів і годин, ніж передбачено планом, то можна визначити надпланові втрати робочого часу, а саме:

  • Цілоденні втрати і;
  • Внутрішньозмінні втрати.

цілоденні втрати розраховуються за такою формулою:
ЦДП = | Дф - Дпл | * КРФ * ППЛ, де
Д - кількість днів, відпрацьованих одним працівником у середньому за рік;
КР - кількість працівників;
П - середня тривалість робочого дня.

внутрішньозмінні простої визначаються за такою формулою:
ВСП = | Пф - Ппл | * Дф * КРФ

Приклад 16. За планом робітники підприємства повинні були відпрацювати 240 годин на рік. Фактично було відпрацьовано 230 днів. На підприємстві працює 1653 людини. Планова тривалість робочого дня становить 8 годин. Фактично вона склала 7,8 годин. Визначити цілоденні та внутрішньозмінні втрати робочого часу.

 ЦДП = | 240 - 230 | * 1653 * 8 = 132 240 годин.
ВСП = | 8 - 7,8 | * 230 * 1653 = 76038 годин.

 Загальна сума понадпланових втрат робочого часу склала 208278 годин, отже, наявні трудові ресурси використовуються недостатньо повно. В середньому кожним робочим відпрацьовано по 230 днів замість 240. У зв'язку з цим цілоденні втрати робочого часу склали на одного робітника 10 днів; на всіх 16530 днів (10 * одна тисяча шістсот п'ятьдесят три) або 132 240 годин.

 Визначимо втрати робочого часу з урахуванням надурочно відпрацьованих годин використовуючи наступні дані:


показники

Минулий рік

Звітній рік

За планом

фактично

1. Середньооблікова чисельність робітників (КР)

1620

1600

1653

2. Відпрацьовано за рік одним працівником
2.1. Днів (Д)
2.2. Годин (Ч)

 

238
1868

 

240
1920

 

230
1 794

3. Середня тривалість робочого дня (П)

7,85

8

7,8

4. Фонд робочого часу (ФРВ)

3026,6

3072

2965,48

5. У тому числі надурочний час (СУ)

19,3

---

15,2

Внутрішньозмінні втрати робочого часу за один робочий день рівні:
ВСП = | 7,8 - 8 | = 0,2 години.
А за всі відпрацьовані дні усіма працівниками становить 76038 годин. Загальні втрати робочого часу рівні:
| Чпл - Чф | * КРФ = | 1794 - 1920 | * 1653 = 208278 годин.

 Насправді втрати робочого часу ще вище в зв'язку з тим, що фактичний фонд відпрацьованого часу включає і надурочно відпрацьовані години. Якщо виключити понаднормово відпрацьовані години, то середня тривалість робочого дня складе 7,76 години.

Читайте також:

Метод абсолютних різниць в економічному аналізі

Предмет і зміст економічного аналізу

Аналіз динаміки обсягу виробництва

Хема аналізу собівартості продукції

Аналіз виконання плану за асортиментом

Повернутися в зміст: економічний аналіз

Всі підручники

© om.net.ua